назад на попередню сторінку
Школа теріологів - 1996:
"Аналіз фауністичних угруповань"

 

Третя Нацiональна Школа-семiнар терiологiв природно-заповідних територій та біологічних стаціонарів (ПЗТБС) проходила протягом одного тижня 21-25 жовтня 1996 р. на базi стацiонару "Ядути" Нiжинського державного педагогiчного iнституту (НДПІ). У таборі "Лісове озеро" поблизу м. Бахмач для участi у роботі Школи зібрались терiологи, що ведуть монiторинговi дослiдження у природних заповiдниках, нацiональних парках та на бiологiчних стацiонарах, які представляють Ніжинський педінс-титут, Інститут зоології НАНУ, Поліський природний заповідник, Прип'ятський біосферний заповідник (Білорусь), Карпатський БЗ, Чорноморський БЗ, БЗ "Асканія-Нова", Карпатський природний національ-ний парк, Дніпровсько-Орільський заповідник. студенти Ніжинського та Луганського педінститутів і Міжнародного Соломонова університету, загалом 26 учасників з 11 організацій.

Традиційна частина семінару - знайомство з базовим стаціонаром та його типовими моніторинго-вими ділянками, головними природними комплексами району його розташування. Оглядові зоологічні екскурсії проведені викладачами НДПІ О. Вобленко, П. Шешураком та мисливознавцями Борзнянського лісгоспу. Під час цих екскурсій учасники Школи мали змогу ознайомитись з історією та основними типами екосистем регіону, фауною вторинних соснових борів, розташованих на другій заплавній терасі р. Десна, заплавними луками. Учасники Школи змогли відвідати барсукові містечка та боброві поселення, дослідити за слідами стежки та кормову діяльність видри. Під час екскурсій продемонстровано особливості обліків видового складу та чисельності за слідами хижих і копитних, а також відлови гризунів під час розкопування їх нір. Проведені демонстраційні відлови дрібних ссавців пастко-лініями та канавками з циліндрами (І. Загороднюк, Є. Шкляревський, В. Ткач), проведено заняття з визначення матеріалу та його обробки, підготовки коллекційних зразків (О. Вобленко, П. Шешурак); частина матеріалу підготовлена для передачі у колекцію Зоологічного музею НДПІ як одного з співорганізаторів Третьої Школи.

Як продовження розробок Другої Школи друга частина семінару була присвячена методам обліку, системі моніторингу, уніфікації та інтерпретації даних обліків, а також підходам до опису та аналізу структури і динаміки фауністичних угруповань. З сучасними методами обліків кажанів за допомогою сіток та детекторів ультразвукових сигналів учасників Школи познайомили В. Покиньчереда та І. Загороднюк. На прикладі літніх обліків населення кажанів Карпатського біосферного заповіднику, порівнянні їх результатів з даними традиційних прямих обліків на місцях зимівлі та записах голосів різних видів учасники Школи змогли ознайомитись з перспективами та перевагами нових сучасних підходів до моніторингу однієї з найбільш вразливих груп ссавців нашої фауни.

Спеціальне засідання було присвячене обговоренню мінімально необхідної схеми моніторингу різних облікових груп ссавців, а також уніфікації методів їх обліку та обробки отриманих даних. Початком облікового теріологічного року домовлено вважати початок фенологічної весни (в залежності від широти - близько середини березня). Розглянуто критерії бальних оцінок чисельності ссавців у різних біогеографічних зонах, де наявні природно-заповідні території та наукові біологічні стаціонари. Окремими обліковими групами з відповідної шкалою бальних оцінок визначені: 1) дрібні ссавці (орієнтація на лінійні та площадкові відлови пастками, розбір сов'ячих пелеток - І. Поліщук, І. Загороднюк, І. Зеніна, О. Киселюк), 2) кажани (прямі спостереження та реєстрації сигналів - В. Покиньчереда), 3) мезомамалії (візуальні площинові та маршрутні обліки слідів та нір - З. Селюніна, І. Поліщук), 4) біляводні ссавці (маршрутні обліки слідів життєдіяльності вздовж потоків - О. Киселюк, С. Жила, О. Вобленко), 5) крупні ссав-ці (хижі та копитні - С. Жила, О. Киселюк). Узгоджено систему бальних оцінок, яка включає шість номінацій від "0" (вид зник у останні 10-50 рр.) до "5" (фоновий вид-домінант відповідної облікової групи); основний часовий термін для визначення балів - 3-річний обліковий цикл (О. Киселюк, І. Загороднюк, О. Федорченко).

Третя частина семінару була присвячена оцінкам видового багатства та різноманіття фауністичних угруповань. Дискусія з розгляду питань щодо доцільності управління процесами історичних та сукцесійних змін фауністичних угруповань охоронних територій та питань щодо впливу антропогенних факторів на стан природних заповідних комплексів (С. Жила, О. Киселюк). На прикладі постпірогенних сукцесій популяцій дрібних ссавців у заповіднику "Асканія-Нова" (І. Поліщук) і порівняльного аналізу фауни ко-симих ділянок у Чорноморському заповіднику (З. Селюніна) розглянуто реальні та можливі наслідки дії інтенсивних природних і антропогенних факторів на стан, структуру і сезонну динаміку угруповань дрібних ссавців. Сучасні погляди і підходи до оцінки видового багатства та таксономічного різноманіття фауністичних угруповань розглянуто у доповіді І. Загороднюка, ілюстрованій аналізом штучних моделей і реальних фауністичних угруповань Канівського та Карпатського заповідників, у доповіді показано необхідність підтримання сукцесійного різноманіття як основи збереження теріофауністичного багатства. Стан і динаміка теріофауністичних угруповань розглянуті у доповідях Н. Антонець (Дніпровсько-Орільський ПЗ) та З. Селюніної (Чорноморський БЗ), що дало змогу порівняти структуру угруповань дрібних ссавців двох принципово різних за призначенням заповідних територій - невеликого нового заповідника у околицях мегаполісу з "бідною та банальною фауною" та великого біосферного резервату, у межах якого спостерігається напластування кількох різних теріофауністичних комплексів.

Ознайомлення з фауною регіону завершене оглядом експозиції Зоологічного музею педінституту та знайомством з його фондовими колекціями. Учасники Школи переглянули та частково перевизначили коллекційні фонди. Під час проведення польових занять та обробки колекційних фондів встановлено два нових для фауни стаціонару і області види ссавців (Microtus eoconomus та M. rossiaemeridionalis). Окрім екскурсії та роботи у Зоологічному музеї учасники Школи ознайомились з роботою кафедри зоології НДПІ, мали зустріч з її працівниками, відвідали історичні пам'ятки Ніжина та Ніжинського педагогічного інституту.

Учасники семінару висловлюють подяку Дирекції Ніжинського державного педагогічного інституту, організаторам Третьої Школи та особисто І. Марисовій, О. Вобленко, П. Шешураку та С. Пасічнику за організацію цього семінару та надану можливість провести його на базі стаціонару "Ядути" НДПІ. Оргкомітет Школи висловлює подяку адміністраціям Поліського, Прип'ятського, Карпатського, Чорноморсько-го заповідників, заповідника "Асканія-Нова", Ніжинського педагогічного інституту, Інституту зоології НАНУ, Карпатського природного національного парку та Міжнародного Соломонова університету за на-дану своїм співробітникам та студентам можливість взяти участь у роботі Школи.

Ухвалено:

  • Звернути увагу дирекцій заповідників та біологічних стаціонарів східних та південних теренів України на відсутність на семінарах фахівців, що представляють ці заповідні території та біологічні стаціонари (Луганський, Степовий, Кам'яні могили, Кримський, Ялтинський заповідники, тощо), в зв'язку з чим вони не мають змоги приймати участь у семінарах з проблем вивчення та моніторингу фауни та у розробці документів, що приймаються Школою.

  • Затвердити проект польового визначника кажанів та доручити В. Покиньчереді поширити його серед учасників Школи; затвердити попередній варіант нового контрольного списку теріофауни України та проект визначника і доручити І. Загороднюку підготувати їх до друку, поширити по всім адресатам Школи новий список видів до початку IV Школи.

  • Ухвалити проект оригінал-макету зведення "Стаціонарні теріологічні дослідження в Україні" і доручити І. Загороднюку та О. Федорченко продовжити збір і редагування матеріалів до друку у цьому зведенні; у межах зведення передбачити підготовку та друкування рекомендацій з методів інвентаризації теріофауни: дрібних ссавців пастками (коорд. І. Загороднюк), за погадками (коорд. І. Поліщук), мезомамалій (коорд. З. Селюніна), кажанів (В. Покиньчереда), крупних ссавців (О. Киселюк); до наступної Школи підготувати до друку кінцеві варіанти цих розробок та рекомендацій.

  • Звернутись у Лабораторію з координації наукових досліджень при Мінекобезпеки України з пропозицією включити в систему моніторингу заповідників та національних парків розроблену Третьою Школою мінімально необхідну схему обліків дрібних ссавців. Звернутись до редакційних колегій і видав-ців "Вестника зоологии", "Західноукраїнського зоологічного огляду" та "Українського екологічного вісника" ("Ойкумена") з пропозицією видання на сторінках одного з цих журналів зведення-довідника "Стаціонарні теріологічні дослідження в Україні" в одному з їх чергових випусків чи додатків.

  • Затвердити перелік та визначення бальних оцінок чисельності ссавців і мінімальну схему обліків мікромамалій та поширити ці документи серед учасників і респондентів Школи. Доручити підготувати до наступної Школи проекти мінімальних схем обліку усіх груп ссавців: мікромаммалій - коорд. І. Загороднюк, мезомамалій - З. Селюніна, навколоводних ссавців - С. Жила та О. Киселюк, крупних ссавців - С. Жила, О. Киселюк та Я. Довганич.

  • Затвердити темою наступної Школи "Ссавці у Червоній книзі: видовий склад та стан популяцій"; місцем проведення наступної Школи визначити Поліський природний заповідник (запасний - Дніпровсько-Орельський); провести IV Школу у другій половині жовтня 1997 р. Надрукувати цей звіт у періодичному зоологічному виданні та розіслати його всім членам ассоціації та у всі природно-заповідні території та біологічні стаціонари.

Оргкомiтет з пiдготовки наступної Школи: Загороднюк Iгор: 253105, Київ-105, а/с 11; e mail: zag@palmuz.freenet.viaduk.net. Федорченко Олександр: 252147, Київ-147, а/с 44; тел. (044) 266-8720; Жила Сергій: 260025, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Селезівка, Поліський зап-к, тел: (04148) 3-4288. Просимо всіх найближчим часом повiдомити про можливiсть прийняти участь у роботi Школи та тему доповiдi або Круглого столу, що пропонується Вами.

Загороднюк І., Зеніна І., Федорченко О., Селюніна З., Киселюк О., Поліщук І., Вобленко О.
Вестн. зоологии. - 1997. - 31, № 2-3. - С. 93-94.

 

<<< повернутися