Всі ми знаємо, що зубр (Bison bonasus) був і поки що залишається одним з найбільш визначних видів нашої фауни. відновлення його популяцій здійснено завдяки нащадкам біловезьких і підкавказьких популяцій. по тому виникли суперечки щодо статусу відновлених стад, оскільки вони є формально гібридними. щоправда, необхідно зауважити, що кожна особина у ссавців з генетичної точки зору є гібридом двох батьківських генотипів так само, як кожна географічно проміжна популяція фактично є перехідною (фактично гібридною) між двома суміжними. Власне, цей гібридний статус зубрів, поширених в Україні, рік тому був однією з тем суперечок щодо потреби включення зубра у склад фауни України і внесення до нового видання Червоної книги.
наразі з'явилися перспективи аналізу популяцій на основі сучасних ДНК-технологій, і такі дослідження розвиваються в Україні. Цінність сучасних методик полягає у можливості прижиттєвого взяття проб для такого аналізу і у тому, що для аналізу можна залучати неживий матеріал (напр., шматочки висушеної шкіри від загиблих тварин або навіть жмутки волосся з волосяними цибулинами). до таких досліджень можуть і бажають залучитися наші колеги-генетики, зокрема з кол. аграрної академії. буде важливим, якщо колеги висловляться щодо можливості накопичення проб від зубрів для генетичного аналізу і щодо статусу гібридних особин та стад гібридного походження.
P.S. Варто нагадати, що згідно з останнім виданням ЧКУ (2009) зубр визнаний таким, що зник у природі. тому якихось спеціальних дозволів для взяття проб, пов'язаних з "вилученням тварин з природи", очевидно не потрібно, і проби можуть бути взяті з давніх трофеїв або зі знайдених загиблими особин. Врешті, проби можуть бути зібрані на "чесалках".
