Досліди на тваринах
Модератор: zag
-
- актив
- Повідомлень: 95
- З нами з: Суб листопада 13, 2010 8:04 pm
- Звідки: Київ
Досліди на тваринах
Наскільки доцільно сьогодні проводити під час вивчення зоології, фізіології
та суміжних дисциплін лабораторні досліди, які завершуються смертю тварини?
Цікавий сайт - http://animalrights.ru/
та суміжних дисциплін лабораторні досліди, які завершуються смертю тварини?
Цікавий сайт - http://animalrights.ru/
Re: Досліди на тваринах
паразитологи таким питанням не переймаються. ентомологи також. відповідь на питання очевидно залежить від кількості кінцівок, кількості камер у серці, від розмірів і взагалі від подібності тварини до людини..... тому треба перефразувати: в яких випадках смерть людини може бути благом для інших людей? здається, християнська традиція це питання відкидає з обговорень....
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк
-
- актив
- Повідомлень: 95
- З нами з: Суб листопада 13, 2010 8:04 pm
- Звідки: Київ
Re: Досліди на тваринах
І все-таки, якщо говорити безпосередньо про таких тварин, як лабораторні амфібії, щури і т.д. і т.п.?
-
- актив
- Повідомлень: 262
- З нами з: Вів грудня 07, 2010 5:52 pm
- Звідки: KARPATY- CORDIRIERY IBERICOS
Re: Досліди на тваринах
SHOB ZHYTY , TREBA VBYVATY!!
ce ne moi slova , ce kazhe canal TV "NG"
Ce vam vybyraty , chy potribno i skilky .
ce ne moi slova , ce kazhe canal TV "NG"
Ce vam vybyraty , chy potribno i skilky .
Re: Досліди на тваринах
доволі жорстоко і без уточнень сприймається не так, як би хотіли, сподіваюся, ви самі....
людина знаходиться у статусі адвентивного виду, тобто будь-яка її (життє)діяльність породжує проблеми для аборигенної фауни і екосистем загалом. всі давно усвідомили, навіть не маючи спеціального екологічного знання, що продуктивність окремих популяцій і екосистем в цілому може бути суттєво збільшена виключно при спеціальних мутуалістичних взаємодіях. наприклад, ми плекаємо поросят або курчат, щоби потім їх з'їсти (але не знищити їхню популяцію). те саме й із мисливською фауною... врешті, те саме, хоча й не так споживацьки на перший погляд, ми робимо з "лабораторними" пацюками.... у стилі "я тебе породив, я ж тебе і вб'ю...". але норми моралі не стоять на місці.... тепер маємо біоетику! це не тільки коли ми маємо обходитися мінімальними бажаннями щодо вразливих видів, а коли городяни знають вовків як сірих і пухнастих симпатяг.... або вивірок, які гризуть горішки (а не пташенят; а ще вони ... "загризають плоди горіхів на смерть"!!!!!).... тут також має бути міра. про полювання не в цій темі. а про досліди: якщо це виправдано метою і сама мета виправдана ідеєю, яка суттєво змінить наші знання і можливості у покращенні нашого існування в нашому ж довкіллі.... може бути. але нерідко вивчають заради сувнівної мети або й без неї....
мене особисто Юрій Некрутенко вчив перед тим, як щось робити чи писати, тричі відповісти собі (наче опоненту) на питання "а навіщо?". за його ідеєю, яку сповідую й я, четвертий раз вже не питають, бо після трьох - то тема наступного дослідження. то ж програйте собі цю думку:
- а навіщо????
- бо тоді....
- а навіщо????
- бо з того ....
- а навіщо ????
- бо коли так..., то так....
мої друзі поляки на третю запасну версію мають фразу "бо так!"
наші колеги, а надто "наукова молодь", яка поспішає вритися в науку, часто "мочать" величезні вибірки без відповіді навіть на перше "а навіщо?", або це перше "навіщо" в рукописах пояснюється словами "було цікаво дослідити...." (чого вартує лише слово "було": бо вже не є!, а за клінічне "цікаво" треба просто затискати у лещата....). а потім ще й викидають той матеріал на смітник (хоча би передали до найближчого зоологічного музею!). особливо в такому "успішні" молоді ентомологи та герпетологи, але й мишей на початкахвсоїх теріологічних кар'єр наші молоді дослідники нарізали й наміряли (наприклад, для так і не опублікованих у більшості випадків серійних вбивств і розтинів на розвиток славнозвісного "методу морфофізіологічних індикаторів") стільки, скільки, мабуть, одночасно живе особин тих видів у всіх куточках нашої країни...
щодо мотивів біоетики пропоную переглянути "ціна життя тварини з точки зору зоолога"
людина знаходиться у статусі адвентивного виду, тобто будь-яка її (життє)діяльність породжує проблеми для аборигенної фауни і екосистем загалом. всі давно усвідомили, навіть не маючи спеціального екологічного знання, що продуктивність окремих популяцій і екосистем в цілому може бути суттєво збільшена виключно при спеціальних мутуалістичних взаємодіях. наприклад, ми плекаємо поросят або курчат, щоби потім їх з'їсти (але не знищити їхню популяцію). те саме й із мисливською фауною... врешті, те саме, хоча й не так споживацьки на перший погляд, ми робимо з "лабораторними" пацюками.... у стилі "я тебе породив, я ж тебе і вб'ю...". але норми моралі не стоять на місці.... тепер маємо біоетику! це не тільки коли ми маємо обходитися мінімальними бажаннями щодо вразливих видів, а коли городяни знають вовків як сірих і пухнастих симпатяг.... або вивірок, які гризуть горішки (а не пташенят; а ще вони ... "загризають плоди горіхів на смерть"!!!!!).... тут також має бути міра. про полювання не в цій темі. а про досліди: якщо це виправдано метою і сама мета виправдана ідеєю, яка суттєво змінить наші знання і можливості у покращенні нашого існування в нашому ж довкіллі.... може бути. але нерідко вивчають заради сувнівної мети або й без неї....
мене особисто Юрій Некрутенко вчив перед тим, як щось робити чи писати, тричі відповісти собі (наче опоненту) на питання "а навіщо?". за його ідеєю, яку сповідую й я, четвертий раз вже не питають, бо після трьох - то тема наступного дослідження. то ж програйте собі цю думку:
- а навіщо????
- бо тоді....
- а навіщо????
- бо з того ....
- а навіщо ????
- бо коли так..., то так....
мої друзі поляки на третю запасну версію мають фразу "бо так!"
наші колеги, а надто "наукова молодь", яка поспішає вритися в науку, часто "мочать" величезні вибірки без відповіді навіть на перше "а навіщо?", або це перше "навіщо" в рукописах пояснюється словами "було цікаво дослідити...." (чого вартує лише слово "було": бо вже не є!, а за клінічне "цікаво" треба просто затискати у лещата....). а потім ще й викидають той матеріал на смітник (хоча би передали до найближчого зоологічного музею!). особливо в такому "успішні" молоді ентомологи та герпетологи, але й мишей на початкахвсоїх теріологічних кар'єр наші молоді дослідники нарізали й наміряли (наприклад, для так і не опублікованих у більшості випадків серійних вбивств і розтинів на розвиток славнозвісного "методу морфофізіологічних індикаторів") стільки, скільки, мабуть, одночасно живе особин тих видів у всіх куточках нашої країни...
щодо мотивів біоетики пропоную переглянути "ціна життя тварини з точки зору зоолога"
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк
Re: Досліди на тваринах
до початку:
при вивченні в "історії" розділу "інквізиція" ми ж не проводимо практичні заняття!
і навіть такого питання не виникає... то ж треба думати про потреби таких дослідів.
у кожному разі "цікаві досліди" (mp3) Леся Подерв'янського тепер виглядають як
просто смішна історія, але ж так і вчили! ну не зовсім так, але близько до того....
при вивченні в "історії" розділу "інквізиція" ми ж не проводимо практичні заняття!
і навіть такого питання не виникає... то ж треба думати про потреби таких дослідів.
у кожному разі "цікаві досліди" (mp3) Леся Подерв'янського тепер виглядають як
просто смішна історія, але ж так і вчили! ну не зовсім так, але близько до того....
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк
-
- актив
- Повідомлень: 15
- З нами з: Чет квітня 15, 2010 2:28 am
- Звідки: Одеса, Лондон
- Контактна інформація:
Re: Досліди на тваринах
Спробую відповісти як людина, що дослідами на тваринах заробляє на життя.
За грубою прикидкою, за мій не такий ще довгий науковий вік я вбив вже більше десятка тисяч лабораторних тварин; і не можна сказати, що їхня смерть завжди була легкою. Зрозуміло, що кожна більш-менш мисляча людина в нашій справі рано чи пізно задає собі питання щодо етичних та психологічних аспектів такого положення речей. І, якщо не йде з професії, то якесь виправдання собі знаходить. Таке було і зі мною.
Собі обгрунтування для подальшої роботи я сформував так:
1. Я особисто (як і, впевнений, більша частина психічно врівноваженої популяції Homo sapiens) інтереси людини людини як виду ставлю вище за інтереси всіх інших видів. Не буду поринати в пояснення: для такої філософії треба заводити окрему тему, а тут поки приймемо як особисту аксіому.
2. Треба усвідомлювати, що відсутність тестування будь-чого на тваринах означає, фактично, додаткове тестування на людях. І тут мова має йти не тільки про ліки: будь-яке явище оточуючого середовища, потенційно небезпечне для людини, підпадає під це визначення.
3. Виходячи із загальної теорії систем, створення об'єкту, який буде адекватно реагувати на всі фактори, механізм яких невідомий на момент створення, є принципово неможливим. Говорячи простими словами: неможливо створити модель піддослідної тварини, яка дозволить в повному обсягу вивчити будь-що невідоме тому, хто її створив.
3а. З попереднього випливає наслідок: варіант "і вовки, і вівці", тобто проводити досліди без залучення тварин, неможливо.
4. Зупинка науково-технічного прогресу в будь-який момент часу означає катастрофічні наслідки для людства. Настільки катастрофічні, що Друга Світова війна на їхньому фоні здаватиметься розборкою п'яненьких старшокласників ввечорі на пустирі. Наша цивілізація принципово нестабільна, і виживати ми можемо, тільки постійно рухаючись вперед.
5. Для просування науково-технічного прогресу досліди на тваринах є конче необхідними.
Таким чином, досліди на тваринах - це вибір найменшого зла з можливих. Причому вибір, якого неможна уникнути (пп. 2-3).
За грубою прикидкою, за мій не такий ще довгий науковий вік я вбив вже більше десятка тисяч лабораторних тварин; і не можна сказати, що їхня смерть завжди була легкою. Зрозуміло, що кожна більш-менш мисляча людина в нашій справі рано чи пізно задає собі питання щодо етичних та психологічних аспектів такого положення речей. І, якщо не йде з професії, то якесь виправдання собі знаходить. Таке було і зі мною.
Собі обгрунтування для подальшої роботи я сформував так:
1. Я особисто (як і, впевнений, більша частина психічно врівноваженої популяції Homo sapiens) інтереси людини людини як виду ставлю вище за інтереси всіх інших видів. Не буду поринати в пояснення: для такої філософії треба заводити окрему тему, а тут поки приймемо як особисту аксіому.
2. Треба усвідомлювати, що відсутність тестування будь-чого на тваринах означає, фактично, додаткове тестування на людях. І тут мова має йти не тільки про ліки: будь-яке явище оточуючого середовища, потенційно небезпечне для людини, підпадає під це визначення.
3. Виходячи із загальної теорії систем, створення об'єкту, який буде адекватно реагувати на всі фактори, механізм яких невідомий на момент створення, є принципово неможливим. Говорячи простими словами: неможливо створити модель піддослідної тварини, яка дозволить в повному обсягу вивчити будь-що невідоме тому, хто її створив.
3а. З попереднього випливає наслідок: варіант "і вовки, і вівці", тобто проводити досліди без залучення тварин, неможливо.
4. Зупинка науково-технічного прогресу в будь-який момент часу означає катастрофічні наслідки для людства. Настільки катастрофічні, що Друга Світова війна на їхньому фоні здаватиметься розборкою п'яненьких старшокласників ввечорі на пустирі. Наша цивілізація принципово нестабільна, і виживати ми можемо, тільки постійно рухаючись вперед.
5. Для просування науково-технічного прогресу досліди на тваринах є конче необхідними.
Таким чином, досліди на тваринах - це вибір найменшого зла з можливих. Причому вибір, якого неможна уникнути (пп. 2-3).
Біографію покаже розтин
Re: Досліди на тваринах
В целом законодательных ограничений в этом вопросе мало (в нашей стране и вовсе нет по факту). Остается лишь собственный выбор. Для меня принципиально отсутствие или хотя бы сведение к минимуму инвазионных методов. Соответственно, пока еще был выбор - до определения специализации, я продумала перспективы и направления, исходя из этого. Сомневаюсь в катастрофических последствиях для человечества, но мне лично достаточно и субъективных предпочтений. Посему многие виды деятельности автоматически становятся недоступными. А что касается опытов в процессе обучения - это точно лишнее. Будущий физиолог и без расчленения одной ящерицы на 20 человек 2 раза за курс, состоится.
-
- актив
- Повідомлень: 15
- З нами з: Чет квітня 15, 2010 2:28 am
- Звідки: Одеса, Лондон
- Контактна інформація:
Re: Досліди на тваринах
По моему опыту - строго наоборот. И двухсот ящериц за курс недостаточно.mari писав: Будущий физиолог и без расчленения одной ящерицы на 20 человек 2 раза за курс, состоится.
Біографію покаже розтин
Re: Досліди на тваринах
Чтоб стать физиологом и 400 мало. Но физиологом станет 1 из 3-х курсов - доберет при стажировке или при лабораториях во время написания диплома. Мне и одной было бы много. Тупо незачем, а проблем с преподавателями куча, потому как "надо". С тем же успехом мне не нужно: паталогоанатомия, углубленная органическая химия, вышивание крестиком. А могла бы на третьем курсе в дизайнеры или бухгалтеры перейти - зачем на втором ящериц переводить?:)