Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році,

[vasyl eger]

na SWEDSKOMU saiti natknuvsia na ce :
http://www.jagareforbundet.se/Viltet/Vi ... er/Radjur/

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році,
коли радіоактивного цезію впав деяких частинах Швеції, показало високі концентрації м'ясо оленів. З тих пір, цезію зміст оленів, як лось, повільно знизилася. Дані свідчать про те, що цезій знаходиться в кореневій зони рослин і таким чином може бути розглянуто рослин з року в рік. Прогноз, тому що визначає майбутнє цезію зміст оленів буде радіоцезію фізичного напіврозпаду, який становить близько 30 років. Концентрації оленів (і лося) будуть падати на половину 30-річний період. Але так як Існують значні відмінності в концентрації цезію в оленя з року в рік, а загальне зниження рівня важко розшифрувати.
Вміст цезію у м'ясі коливається в широких межах протягом року і буде зростати наприкінці літа до рівнів, які можуть бути в 4-5 разів вище, ніж на початку цього року. Збільшення пояснюється оленів в кінці літа і восени їдять багато грибів. У порівнянні з іншими групами заводу містять гриби високих рівнях радіоактивного цезію. Це призведе до зміни вмісту радіоактивного цезію можуть бути високими між роками, в першу чергу через існування різних кількості грибів у різні роки.

a yak spravy u nas ?

[Denis Vishnevsky]

В разное время было несколько исследований по загрязнению радионуклидами дичи, которые проводились на территории зоны отчуждения. Более детально может ответить Сергей Гащак, как участник этих исследований.
Мой опыт работы с данными не позволял выделить сезонную динамику. Нужно смотреть литературу.

[zag]

Денис, спасибо, что так быстро откликнулись! помню, что группа наших зоологов-охотоведом (в т.ч. Панов и Легейда) постоянно ездили в зону и привозили на анализ пробы..... но это было так давно....

у нас на сайті в розділі "бібліотека" є непогана добірка літератури про фауну Зони і суміжних території, у тому числі копії статей з "Бюлетеню екологічного стану Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення". див.:
Фауна та екологія ссавців Центрального Полісся

[gaschak]

Институт зоологии и Институт ядерных исследований работали по этой теме практически с первых лет после аварии, но только в 1992-1995 годах в рамках европейского проекта ECP-5/9 они вместе со шведами из Уппсалы и при нашем участии (тогда я работал в научно-техническом центре НПО Припять, это - в Чернобыле) добывали ежесезонно (зима, весна, лето и осень) по 6 косуль и 6 кабанов в Чернобыльской зоне. Было установлено, что основную роль в загрязнении животных играет сезонная смена кормов, но у кабана - лишь второстепенную, поскольку у него от этой смены зависит количество съеденной почвы, которая, в свою очередь, является основным депо радионуклидов. Из-за этого кабан и косуля отличаются и сезонными трендами: кабан грязнее всего зимой, когда основу питания составляют подземные органы растений, а косуля - в сезоны с обилием грибов. Следует заметить, что в Европе (в горах Австрии, Германии) загрязнение кабана также зависит от грибов, там обильно представлен олений трюфель, который они добывают из-под земли. Также большую роль в различии загрязнения этих животных играет физиология пищеварения: у косули (жвачное, относительно высокий рН) биодоступность радионуклидов из проглоченной почвы ниже, чем у кабанов.
Что касается многолетнего снижения загрязнения животных, то оно зависело преимущественно от изменения биодоступности радионуклидов. Это был сложный процесс с "подъемами" и "спусками". В целом, по аналогии с другими организмами, среднее загрязнение Cs-137 и Sr-90 снизилось на порядок. К сожалению данные за первые годы после аварии не очень многочисленны (не репрезентативны). Большую роль играет то, где, когда, какое животное и при каких обстоятельствах было добыто, как осуществляли измерения. Вариации значений даже для одного сезона и территории с относительно схожими радиоэкологическими условиями очень велики (крайние значения отличаются на порядок). Поэтому, если исследователь имеет небольшую выборку значений, полученную каким-то несистемным образом, шансы увидеть многолетние тренды, отвечающие реальной ситуации, равны нулю. И такой вывод можно обнаружить во многих статьях. Хотя у немцев выявлены четкие тенденции. Они, в отличии от наших ученых, в копилке имеют не десятки и сотни животных за все годы наблюдений, а многие тысячи. Охота там - индустрия, а порядок и организованность позволяли получать кондиционную первичную информацию регулярно, с большой территории и в огромном количестве.
Что касается периода полураспада радионуклидов и как это влияет на загрязнение животных, то для короткоживущих радионуклидов это очень существенно, для долгоживущих и очень долго живущих, к каковым можно отнести стронций и цезий, это играет меньшую роль. Однако в большом масштабе времени (20-30 лет и более) разница становится и для них заметна. В конце концов загрязнение животных в известной степени пропорционально загрязнению территории, и чем больше распалось радионуклидов, тем чище зверье. Но и тут не все так просто. Биодоступность радионуклидов играет ключевую роль, а она в свою очередь зависит от типа почв, влажности, агро-химических свойств и т.п. Например, в Полесье и Скандинавии почвы часто кислые со слабым потенциалом фиксации радионуклидов (простите за не очень научную терминологию), поэтому биодоступность довольно высокая, на тяжелых глинистых и черноземных почвах ситуация совсем иная, там эти радионуклиды менее доступны. В Скандинавии ситуацию усугубляют кормовые объекты. Ягель, грибы, некоторые кустарнички и т.п. очень хорошие накопители радионуклидов. Те же животные, которые питаются кормами из верхнего яруса, всегда чище.
Как результат, даже сейчас, спустя 25 лет после аварии, даже на тех территориях Полесья, загрязнение которых в десятки и сотни раз ниже, чем в Чернобыльской зоне, животные периодически (или постоянно) накапливают радионуклиды выше пределов, рекомендованных Минздравом. Но и в Чернобыльской зоне периодически можно добыть животных с более низким уровнем загрязнения. Вот так: не все так просто.
К великому сожалению, сложно рекомендовать какую-либо литературу на эту тему. Публикаций наших специалистов в хорошей западной или местной периодике практически нет. Я как раз сейчас подготовил заготовку статьи о делах 15 летней давности, но никак не могу запустить. А так по этой теме работали и белорусы (очень много, Михалусев, Гулаков), и россияне (меньше), есть достижения и наших коллег с Украины (Краснов, Орлов и др.). Но в западных изданиях - практически пусто. А западных специалистов, которые работали в Скандинавии, Германии, Австрии, Польше - довольно много.

С уважением, С.Гащак

[vasyl eger]

DIAKUIU

[zag]

Сергей Петрович, спасибо огромное!

[vasyl eger]

21.04.2011 15:21 , ОСТАННІ НОВИНИ


Вчені на свій подив не знайшли мутантів у 30-кілометровій зоні ЧАЕС
Учені не знайшли генетичних мутацій в організмах у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС. Про це пише ZN.UA.

Займаючись вивченням генетичних наслідків Чорнобильської катастрофи, вчені спочатку поставили завдання з`ясувати, яка кількість мутацій і в яких генах виникає під впливом іонізуючого опромінення. «І були вельми здивовані, коли мутантів виявити не вдалося», - пишуть у своїй статті для ZN.UA доктори сільськогосподарських наук, професори Валерій і Тетяна ГЛАЗКО.

«Це здавалося парадоксальним - інтенсивність іонізуючого опромінення різко збільшена, кількість кліток із хромосомними «поломками» в організмах зросла, а мутантів немає. Ми досліджували різні види тварин у 30-кілометровій зоні, але й серед них мутантів не виявили. Як виявилось, природа поступає мудро - вони просто не народжуються, тому що в живому організмі є складні механізми контролю стану генома, й дефектні клітки «відбраковуються» ще на стадії формування гамет», - зазначають учені.

Так, за їхніми словами, в опромінених мишей збільшується ембріональна смертність, причому доімплантаційна, тобто ще на стадії, що передує імплантації ембріона в матку. В дослідженнях учених з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України С.Малюти і А.Соломка було показано, що навіть в умовах культивування ранніх ембріонів, отриманих із опромінених мишей, частина з них запізнюється з дробленням. Вони виявляються просто не готовими до приживлення й гинуть. Тому поява на світ мутантних особин, яку викликано збоями в системі контролю генетичної усталеності, зустрічається досить рідко.

Говорячи про зміни в поколіннях тварин, зокрема великої рогатої худоби, що проживають в умовах підвищеної радіації, вчені відзначають зниження плідності (більш виражено у корів, які народилися в умовах хронічного іонізуючого опромінення, ніж у корів, які потрапили під його дію в статевозрілому віці), а також зміну генетичної структури популяцій. Зміни в генетичній структурі - від типової для високоспеціалізованої молочної породи у бік менш спеціалізованих форм, характерних для м`ясної худоби, — чітко спостерігалися в поколіннях ВРХ, які відтворювалися в зоні відчуження.