на сторінку хроніки

Макротеріофауна, її сучасний стан
та перспективи збереження
(підсумки роботи VI Теріологічної школи)

 

VI Теріологічна школа-семінар з такою назвою проходила базі Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 28 вересня до 2 жовтня 1999 року. Тему VI Школи було сформульовано учасниками попередньої (Харківської) школи, і за традицією, що склалася, програма подільської зустрічі була підпорядкована цій головній темі. Перший етап Школи проходив безпосередньо у приміщеннях університету в місті Тернопіль, другий — на біостанції ТДПУ у ботаніко-ентомологічному заказнику "Голицький" (с. Гутисько Бережанського р-ну), в кінці Школи відбулась екскурсія до печер (Борщівський р-н).

Загалом VI Школа-семінар зібрала 55 учасників, які представляли більше 30 організацій з усіх куточків України (рис.), зокрема, біосферні заповідники, природні заповідники, національні парки, університети, обласні санітарно-епідеміологічні станції, академічні інститути тощо. Учасників вітали на прийомі у ректора університету та декана хіміко-біологічного факультету. З цікавою промовою, розповіддю про історію власних досліджень і проблеми сучасного періоду розвитку теріології в Україні до учасників семінару звернувся професор К. Татаринов. Подальша робота проходила на біостанції у вигляді сесій, семінарів та круглих столів, які відбувались двічі чи тричі на день згідно з тематичними блоками Програми. Поряд з головними семінарськими блоками проведено чотири спеціальних заходи: Круглий стіл Ініціативної групи HELP, Інформаційний ярмарок, "Ніч кажанів '99 в Україні", Конкурс студентських наукових праць.

Запропонована для обговорення на Школі тема поставлена на теріологічних нарадах в Україні чи не вперше, що визначалось як постійним домінуванням мікромаммалійних досліджень, так і відсутністю чи малопомітністю провідних спеціалістів із макрофауни. Врешті, формування нової ґенерації фахівців вищого класу (а більшість з них приїхала на Школу; серед них варто назвати, насамперед, А. Волоха (копитні), С. Жилу (хижаки) та О. Біркуна (китоподібні)) і зростання в Україні та загалом в Європі занепокоєння долею макрофауни — як унгулят, так і хижих — визначили наш загальний успіх у "розкрутці" теми на Школі, а, отже, і в Україні.

Географія учасників VI Школи (1999)

В межах основної теми обговорено кілька її розділів, і це обговорення відбулось у вигляді кількох сесій, кожну з яких вів провідний в цій галузі фахівець, який виступив і основним доповідачем такої сесії: міжнародні програми і законодавчі ініціативи з охорони мегафауни (В. Домашлінець); методи та проблеми обліків макротеріофауни (С. Жила); сучасний стан хижих ссавців (О. Киселюк); перспективи збереження макротеріофауни (А. Волох); історичні зміни мегафауни (П. Пучков); епідеміологічне значення ссавців (О. Зоря).

Однією з найяскравіших доповідей, яку продовжила довга і цікава дискусія, стала лекція П. Пучкова про середовище-твірну роль мегафауни та первинні і вторинні вимирання гігантських травоїдів. Закономірним продовженням цієї частини семінару стала доповідь А. Волоха про сучасний стан мисливської фауни та шляхи її формування на півдні України. Великий інтерес викликала доповідь С. Жили і подальша сесія щодо методів масштабного збору достовірної інформації про стан популяцій рідкісних видів ссавців зі складу мисливської фауни. Надзвичайно цікавим став блок наукових доповідей співробітників заповідників і національних парків за темами індивідуальних досліджень, зокрема, інформація про знахідки в Україні нових і маловідомих видів — корсака (Є. Боровик), шакала (А. Волох), перегузні (О. Кондратенко), згасання поліських популяцій ведмедя і рисі та проблему подвійних обліків вовка (С. Жила), техніку збору унікальної інформації із застосуванням фотопасток (Є. Роман) тощо.

Як продовження основної теми Школи відбулось спеціальне засідання щодо вивчення великих хижих ссавців. Основними його темами стало обговорення поточного стану досліджень хижих і розвитку інформаційної мережі. Обидві теми викликали жваву дискусію, що розвивалась від песимістичної тези (про неможливість розгортання повноцінних моніторингових досліджень в Україні) до оптимістичної (формування мережі фахівців та організації інформаційного простору). Певною мірою ідеалістичний початок обговорення перспектив розвитку досліджень хижих (В. Слісаренко, І. Дикий, І. Загороднюк) змінила досить критична позиція фахівців з великим досвідом польових досліджень (С. Жила, О. Киселюк, А. Волох, І. Зеніна). Дискусія завершилась визнанням необхідності первинної "розкрутки" теми за кількома напрямками — створення інформаційного бюлетеню, організація всеукраїнського обліку, пошук великих проектів, залучення молоді, співпраця з мисливствознавцями.

Інформаційний ярмарок — назва вже традиційного заходу, передбаченого програмою Школи, під час якого проходить представлення різних проектів, акцій, видань, інформації про конференції, фонди і гранти, робочі групи ("воркшопи") і робочі мережі ("нетворки"). Продовжуючи традиційну від першої школи особливість наших зустрічей повідомляти важливу інформацію по колу, кожний з учасників за попередньо спланованою організаторами схемою потоку інформації розповів про найважливіші новини, дотичні до теріології. Відбулось представлення двох нових теріологічних видань — другого випуску праць Теріологічної школи (В. Домашлінець) та визначника кажанів (І. Загороднюк). Перше видання, що має назву "Ссавці України під охороною Бернської конвенції", підготовлено за ініціативою Мінекобезпеки України, і містить узагальнення щодо сучасного стану популяцій (та наших знань про цей стан) тих видів ссавців, яких визнано вразливими в Європі; "Польовий визначник кажанів, що зимують в печерах України" підготовлено в рамках проекту "Визначник кажанів Європи" як його перший етап. В рамках цієї сесії проведено Круглий стіл з питань розвитку інформаційної мережі, і вирішено всю подальшу теріологічну інформацію поширювати в Україні єдиним бюлетенем "Теріологічні новини", в якому кожна робоча група та кожний дослідник буде представляти свою інформацію у відповідних рубриках. Врешті, відбулось представлення огляду "Теріологічні публікації на сторінках журналу 'Вестник зоологии' та проекту учбового посібника "Основи теріології" (І. Загороднюк). Ухвалено і в деталях обговорено ідею підготовки зведення "Методи теріологічних досліджень" (упорядник А. Волох).

У рамках Школи за ініціативою Українського центру охорони кажанів (до 1999 року — Український хіроптерологічний центр) відбулась акція "Європейська ніч кажанів '99 в Україні". На окремому засіданні, присвяченому проблемам охорони і вивчення кажанів, обговорювалась участь України у міжнародних угодах про охорону рукокрилих (В. Домашлінець), заслухано звіт про роботу VIII Європейського симпозіуму з вивчення кажанів (І. Загороднюк, Т. Башта), інформацію про "Групу з кажанів при екоцентрі Дельта" (О. Федорченко) та про створення Інформаційного центру з кільцювання кажанів (Т. Башта), представлення польового визначника кажанів (І. Загороднюк). Окремо обговорено тему дослідження сакральних і фортифікаційних споруд як місць оселення кажанів (Т. Башта, В.Тищенко) та особливості обліку дендрофільних видів рукокрилих (В. Тищенко). Заслухано також студентські наукові доповіді, присвячені різним аспектах вивчення кажанів (Я. Петрушенко, О. Бобкова, Л. Годлевська, А. Влащенко). Під час акції проведено виставку листівок "Кажани очима дітей" (В. Домашлінець разом із студентами МСУ) та фотографій кажанів (В. Тищенко). Акція завершилась демонстрацією роботи ультразвукових детекторів для пошуку і визначення кажанів (В. Покиньчереда та О. Федорченко). Учасників поінформовано про підготовку першого спеціального детекторного семінару (І. Загороднюк та Л. Годлевська), запланованого в Україні на травень 2000 року.

Активну участь у роботі Школи брали студенти-біологи, які представляли шість університетів України. На конкурс 1999 року представлено 7 праць у галузі теріології (минулого року було 9 теріологічних праць). Кращими визнано роботи студентки Міжнародного Соломонова університету О. Бобкової у номінації "Дослідження фауни заповідних територій" та випускника Сімферопольського університету П. Гольдіна у номінації "Фундаментальні дослідження". Перша праця присвячена ектопаразитофауні кажанів подільських печер, друга — мінливості та популяційній структурі чорноморських дельфінів. Поза конкурсом почесне загальне перше місце учасники Школи присудили О. Барабаш за змістовну дипломну працю, присвячену теріофауні місця проведення Школи — "Ссавці заказника Голицький". Всі конкурсанти отримали пам'ятні грамоти і призи від Оргкомітету Школи (цього року призами за перші місця стали випуски "Червона книга України", представлені для переможців Міністерством екобезпеки України).

Попри загальну завантаженість програми Школи, протягом її роботи відбулось кілька екскурсій, вміло спланованих і проведених нашими тернопільськими колегами. Першою з них стала екскурсія учбовими приміщеннями ПДПУ, під час якої учасники подільської зустрічі оглянули учбові і наукові лабораторії та зоологічний музей. Під час роботи семінару співробітниками університету Б. Пилявським та Н. Троян проведено дві незабутні оглядові екскурсії територією заказника "Голицький" та його околиць з цікавими розповідями про особливості місцевої фауни. Одна з них проходила по унікальним височинним ділянкам, що мають виразний карстовий рельєф і є перспективними для пошуку печер і, відповідно, місць оселення кажанів. В інший день подібну кількагодинну екскурсію для учасників Школи організатори провели заповідними стежками Голиці. Ще однією цікавою екскурсією стало відвідання майстерень місцевих різб'ярів по дереву, які виготовляють сувенірні фігури зоологічного змісту.

В останній день Школи, у рамках акції "Ніч кажанів '99" і безпосередньо в продовження цієї ночі, відбулась незабутня екскурсія до карстових печер "Млинки" та "Угринь", що є відомими місцями зимівлі кількох рідкісних видів кажанів. Цей заключний етап Школи став можливим завдяки допомозі спелеологів Чортківського спелеоклубу "Кристал" (керівник В. Снігур). Екскурсія підземними лабіринтами та кристалічними залами, в які вперше в житті потрапили більшість наших колег (зокрема, і "зірка" того дня пан О. Зоря), — найкраще завершення і Ночі кажанів, і Подільської школи загалом. Для колег, які повертались з Поділля додому через Київ, спільно з науковцями Софії Київської проведено ознайомчу екскурсію сходами на хори, вздовж яких розміщено серію фресок X-XI ст. мисливського змісту, включаючи відомі на весь світ картини полювання на тарпанів. За день в Києві починалася міжнародна конференція з питань збереження та відновлення диких популяцій коней, проте, нажаль, ці дві теріологічні конференції сходячись у часі і просторі, окрім участі і доповіді І. Загороднюка, не мали ні спільних учасників, ні спільних тем для обговорення.

Учасники Школи щиро вдячні її господарю доценту кафедри зоології хіміко-біологічного факультету ТДПУ вельмишановному господарю подільської школи Богдану Пилявському та завідувачу біостанції "Голиця" Надії Троян за чудову організацію роботи і побуту учасників семінару, а також їх колегам — завідувачу кафедрою зоології Василеві Кваші та доценту цієї кафедри Любові Шевчик — та всьому колективу хіміко-біологічного факультету та спелеологам клубу "Кристал" за активну участь у організації Школи '99 в чудовому куточку Поділля.

Інформацію про наступну Школу буде поширено в одному з перших чисел "Novitates Theriologicae". Як одну з можливих тем VII Школи запропоновано "Гідрофільні угруповання ссавців" (П. Чегорка) та запропоновано провести наступну зустріч на Дніпропетровщині — Присамарському біостаціонарі або Дніпровсько-Орільському заповіднику.

Ігор Загороднюк та Володимир Тищенко


Опублікований звіт:
Загороднюк І., Тищенко В. VI Теріологічна школа-семінар «Макротеріофауна, її сучасний стан та перспективи збереження» // Вестник зоологии. — 2000. — Том 34 (4–5). — С. 133–134.

 

<<< повернутися на сторінку з хронікою шкіл