ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДРЯДУ ГРИЗУНІВ

назад на сторінку "наша фауна"

Таксономічна довідка. Надряд Glires Linnaeus представлений у фауні України та Європи загалом двома рядами - зайцеподібними Leporiformes (Lagomorpha auct.) та власне гризунами Muriformes (Rodentia auct.), яких довгий час розглядали лише як підряди Duplicidentata та Simplicidentata єдиного ряду Rodentia (s. l.) (Корнєєв 1965 та ін.). У складі сучасної теріофауни України наявні 3 види зайцеподібних та 49 (+1?) видів гризунів, які разом формують 30 родів 11 родин (Загороднюк 1992, 1998a). Їх повний список наведено у додатку до цього зведення (розділ 7), а стислу характеристику представлених в Україні вищих таксонів - у окремому розділі цього повідомлення (див. нижче).
Висока таксономічна різноманітність родентофауни України визначається дуже складною біогеографічною її структурою: в Україні наявні як типово лісові (напр., вовчки і руді нориці), так і типово степові види (напр., сліпаки, тушкани і ховрахи), є низка видів альпійських (напр., повх і снігова нориця) і синантропних (напр., хатні миші і пацюки); кілька видів акліматизовано для покращення мисливських угідь (напр., ондатра та нутрія).

Гризуни у червоних списках. У Бернських списках представлено 17 видів надряду Glires, з них - 7 видів гризунів включено у основний додаток ІІ: два види ховрахів, по одному виду хом'яків, нориць і сліпаків та два види мишівок (Конвенція 1998). При цьому 1 вид ховрахів (крапчастий) та обидва види мишівок (лісова та степова) представлені в регіоні парою відмінних за хромосомними числами аловидів (Загороднюк 1998b), статус яких має бути прирівняний до статусу "материнських" видів. Окрім цього, у бернських списках повністю відсутні види степового фауністичного ядра, які є повсюдно рідкісними і представленими в Європі тільки на території України. Рекомендації щодо їх включення у Бернські списки подано у спеціальному розділі 6 цього зведення.
Інформацію щодо рідкісних та вразливих видів гризунів, що мають охоронний статус згідно із додатком 2 до Бернської конвенції і які описано в цьому розділі, узагальнено в таблиці.

Види гризунів, включені у додаток 2 до Бернської конвенції (БК), та їх статус за Червоною книгою України (ЧКУ). У дужках подано охоронний статус, що має набути новий вид за парасольковим ефектом відповідно до статусу попереднього у цьому списку "материнського" виду); b2 - додаток ІІ до БК:

   Родина Sciuridae - Вивіркові 
			Spermophilus citellus - ховрах європейський 	b2 	1чку
			Spermophilus suslicus - ховрах рябий 		b2 
			Spermophilus odessanus - ховрах подільський 	(b2)
   Родина Sminthidae - Мишівкові 
			Sicista betulina - мишівка лісова		b2
			Sicista subtilis - мишівка степова 		b2 	3чку
			Sicista severtzovi - мишівка темна 		(b2)
   Родина Spalacidae - Сліпакові 
			Spalax graecus - слiпак буковинський 		b2 	3чку
   Родина Cricetidae s. l. (incl. Arvicolidae) - хом'якові 
			Cricetus cricetus - хом'як звичайний		b2
			Terricola tatricus - нориця татранська		b2

Фактори вразливості гризунів. Група надзвичайно різноманітна за реалізованими і представленими у фауні України життєвими формами (екоморфологічними типами), що визначає рі-знорідність і групоспецифічність факторів вразливості. Більшість представників надряду Glires є консументами першого порядку, звичайно досить пла-стичними у виборі місць оселення і звичайно добрими землериями, що здат-ні самі влаштовувати свої оселища. Частина видів пристосувалась до життя в агроценозах та інших типах квазі-природних екосистем (Підоплічка 1930).
Між тим, стан популяцій частини видів є загрозливим через їх природну ни-зьку щільність і обмежене поширення, принаймні, в Україні. Негативно впливають на стан популяцій низки видів гризунів і зміни середовищ їх іс-нування. Особливо позначається це на видах зі складу степового фауністич-ного комплексу (ховрахах, тушканах, сліпаках). Серед провідних факторів вразливості варто назвати фрагментацію ареалів з порушенням просторово-генетичної цілісності популяцій, руйнацію місць їх оселення в результаті розорювання степу і зникнення мегафауни тощо (Загороднюк 1999). Для ря-ду високоспеціалізованих видів (напр., сліпаки, тушканоподібні) фактором вразливості виступає також кризовий стан популяцій їх кормових об'єктів.

Характеристика груп. Надряд Glires має дуже розгалужену таксономічну структуру, і для характе-ристики груп тут інформацію узагальнено за найкрупнішими його підрозді-лами (зайце-, вивірко-, вовчко-, тушкано- та мишоподібні). Загалом прийняті тут схема таксономії та обсяг фауни відповідають сучасним поглядам (Гро-мов 1981; Павлінов та ін. 1995; Загороднюк 1998a; Atlas 1999).

Ряд зайцеподібних - Leporiformes (syn.: Lagomorpha, seu Duplicidentata auct.) представлений у сучасній фауні України лише трьома видами, з яких аборигенними є два види зайців (кроля акліматизовано на початку ХХ ст.). Обидва аборигенні види цього ряду включені у додаток 3 до Бернської конвенції, окрім того заєць білий (Lepus timidus) має найвищу (І) охоронну категорію згідно з останнім виданням Червоної книги України (1994).

Підряд вивіркоподібних - Sciuroidei (syn. Sciuromorpha Brandt, 1855) представляє у фауні Європи надродини Castoroidea та Sciuroidea. Пер-ша з них представлена єдиним видом - бобром європейським, що включений у БД3. Друга надродина (вивіркових) представлена у фауні регіону двома родинами, з яких родина летяг (Pteromys volans, БД2) зникла з території Україні ще у 18 ст. (Сокур 1961). Родина вивіркових (Sciuridae) представлена в Україні трьома родами (ховрахи, байбаки, вивірки), які обіймають 6 видів. Найбагатшим за видовим складом у нашій фауні є рід ховрахів (Spermophilus), два види якого внесені до БД2. З них ховрах європейський (Spermophilus citellus) має охоронний статус згідно з останнім виданням Че-рвоної книги України (1994), і цей вид є єдиним представником підряду на сторінках ЧКУ (у першому виданні був ще бабак).

Підряд вовчкових - Myoxoidei (syn. Gliromorpha Wood, 1974) пре-дставляє у фауні Європи надродину Myoxoidea з родиною Myoxidae (syn. Gliridae). У фауні Україні родина представлена чотирма видами чотирьох різних родів (Загороднюк, 1998а). Всі вони включені у додаток ІІІ до Бернської конвенції (Конвенція 1998), при цьому вид Eliomys quercinus (вовчок садовий) є одним з найрідкісніших видів ссавців нашої фауни (Zagorodniuk 1998) і включений до "Червоної книги України" (1994; 1 кат.).

Надродина тушканоподібних - Dipodoidea представлена в Україні трьома родинами. Дві з них - Allactagidae та Dipodidae - часто об'єднують в єдину родину Dipodidae (s. l.); кожна з них представлена в Україні (відповідно, і в Європі загалом) лише одним видом. Кожний з цих видів (земляний заєць та кандибка) має охоронний статус згідно з обома виданнями Червоної книги України (1980; 1994), однак обидва не включені до Бернських списків (пропозиції щодо цих видів див.: розділ 6). Третя родина - мишівкових (Sminthidae) - представлена у європейській фауні родом мишівок (Sicista), всі наявні представники якого включені у Додаток 2 до Бернської конвенції, один з них (Sicista subtilis) включений до ЧКУ (1994). Обидва наявні в Україні "бернські" види мишівок - Sicista subtilis (s. l.) та Sicista betulina (s. l.) - згідно з сучасними даними включають по два види-двійники (див. нижче відповідні їх описи), три з яких тепер зареєстровані у складі фауни України (Загороднюк 1998b).

Надродина мишоподібних - Muroidea. Найбагатша за видовим складом надродина підряду Muroidei (syn.: Myomorpha Brandt, 1855). У фа-уні Європи представлена кількома окремими родинами, які у частині зведень єврепейського і світового масштабу, зокрема, і в додатках до Бернської конвенції (Конвенція 1998), розглядають як єдину родину Muridae Illiger, 1811, що об'єднує сліпаків, мишей, хом'яків і нориць (Musser & Carleton 1993). У цьому зведенні прийнято більш подрібнену систему (див. розділ 7), що від-повідає поглядам, висвітленим у попередніх оглядах (Павлінов та ін. 1995; Загороднюк 1998c). Родина сліпакових (Spalacidae) представлена в Європі 5 видами, і всі вони зустрічаються в Україні (три з них - тільки в Україні ). У бернських списках (БД2) згадується лише сліпак буковинський; в ЧКУ - 3 види, один з яких (S. arenarius) рекомендується тут до включення у БД3 (розділ 6). Родина мишачих (Muridae s. str.) представлена 10 видами з відно-сно благополучним станом їх чисельності. Родина хом'якових (Cricetidae s. l.) представлена у Україні двома підродинами, які часто розглядають як самостійні родини - власне хом'якових (2 роди) та норицевих (6 родів). До додатку ІІ увійшли два представники нашої фауни - хом'як звичайний (Cricetus cricetus) і нориця татранська (Terricola tatricus). Обидва ці види не мають охоронних категорій за ЧКУ (1994), при цьому другий вид вперше зареєстрований в Україні лише 10 років тому (Загороднюк 1989).

Види, рекомендовані до Берських списків та Червоної книги України. Як доповнення до Бернських списків та Червоної книги України пропонуються дві групи видів. Перша з них - види, що дотепер не мали відношення до цих списків (таких 6): Allactaga major - тушкан великий, Stylodipus telum - тушкан трипалий, Spalax arenarius - слiпак пiщаний, Cricetulus migratorius - хом'ячок сірий, Ellobius talpinus - сліпачок звичайний, Lagurus lagurus - строкатка степова. Друга група видів - аловиди бернських видів, тобто таксони, що входили до бернських списків як складові політипних видів (таких видів 3): ховрах подільський - Spermophilus odessanus (S. suslicus s. l.), мишівка Штранда - Sicista strandi (S. betulina s. l.), мишівка темна - Sicista severtsovi (S. subtilis s. l.). Інформацію про ці види наведено у розділі 6.

Цитована література
Громов И. М. Отряд Rodentia Bowdich, 1821 - Грызуны // Каталог Млекопитающих СССР (плио-цен-современность) / Под ред. И. М. Громова и Г. И. Барановой. - Ленинград : Наука, 1981. - С. 75-217.
Загороднюк И. В. Таксономия, распространение и морфологическая изменчивость полевок рода Terricola Восточной Европы // Вестн. зоологии. - 1989. - 23, N 5. - С. 3-14.
Загороднюк И. В. Обзор рецентных таксонов Muroidea (Mammalia), установленных для террито-рии Украины (1777-1990) // Вестн. зоологии. - 1992. - N 2. - С. 39-48.
Загороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України: склад, номенклатура та видове багатство // Доповіді НАН України. - 1998a. - N 4. - С. 180-186.
Загороднюк І. В. Політипні види: концепція та представленість у теріофауні Східної Європи // Доповіді НАН України. - 1998b. - N 7. - С. 171-178.
Загороднюк І. В. Ключі до визначення вищих таксонів ссавців України і суміжних країн та прин-ципи їх побудови // Вестн. зоологии. - 1998c. - 32, № 1-2. - С. 126-150.
Загороднюк І. В. Степове фауністичне ядро Східної Європи: його структура та перспективи збе-реження // Доповіді НАН України. - 1999. - № 5. - С. 203-210.
Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік). - Київ : Мінекобезпеки України, 1998. - 76 с.
Корнєєв О. П. Визначник звiрiв УРСР. Видання друге. - Київ : Рад. школа, 1965. - 236 с.
Павлинов И. Я., Яхонтов Е. Л., Агаджанян А. К. Млекопитающие Евразии: систематико-географический справочник (в трех частях). - Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1995. - Ч. 1: Rodentia. - 240 с. - (Сб. тр. зоол. муз. МГУ. Т. 32).
Підоплічка I. Г. Шкiдливі гризуни Правобережного Лiсостепу та значення окремих груп в сільс-кому господарстві. - Київ: Київська крайова с.-г. досл. ст., 1930. - вип. 63. - 81 с.
Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України. - Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. - 84 с.
Червона книга Української РСР / Під ред. К. М. Ситника. - Київ : Наук. думка, 1980. - 504 с.
Червона книга України. Тваринний світ / Під ред. М. М. Щербака. - Київ : Українська енцикло-педія ім. М. П. Бажана, 1994. - 464 с.
[Atlas]. The atlas of European mammals / Mitchell-Jones A. L., Amori G., Bogdanowicz W. etc. - Lon-don : Acad. Press, 1999. - I-XI+484 p.
Musser G. G., Carleton M. D. Family Muridae // Wilson D. E., Reeder D. M. (eds.). Mammal species of the world. A taxonomic and geographic reference. 2nd ed. - Washington: Smithson. Inst. Press, 1993. - P. 501-756.
Zagorodniuk I. Specimens of Eliomys quercinus (Mammalia) collected in Ukraine // Вестн. зоологии. - 1998. - 32, N 5-6. - С. 32.

Довідку підготовлено на основі статті:
Загороднюк I. Загальна характеристика надряду гризунів // Ссавці України під охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка. - Київ, 1999. - С. 128-132. - (Праці Теріологічної Школи, випуск 2).