ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДРЯДУ ГРИЗУНІВ
назад на сторінку "наша фауна"
Таксономічна довідка. Надряд Glires Linnaeus представлений
у фауні України та Європи загалом двома рядами - зайцеподібними Leporiformes
(Lagomorpha auct.) та власне гризунами Muriformes (Rodentia auct.), яких довгий
час розглядали лише як підряди Duplicidentata та Simplicidentata єдиного ряду
Rodentia (s. l.) (Корнєєв 1965 та ін.). У складі сучасної теріофауни України
наявні 3 види зайцеподібних та 49 (+1?) видів гризунів, які разом формують 30
родів 11 родин (Загороднюк 1992, 1998a). Їх повний список наведено у додатку
до цього зведення (розділ 7), а стислу характеристику представлених в Україні
вищих таксонів - у окремому розділі цього повідомлення (див. нижче).
Висока таксономічна різноманітність родентофауни України визначається дуже складною
біогеографічною її структурою: в Україні наявні як типово лісові (напр., вовчки
і руді нориці), так і типово степові види (напр., сліпаки, тушкани і ховрахи),
є низка видів альпійських (напр., повх і снігова нориця) і синантропних (напр.,
хатні миші і пацюки); кілька видів акліматизовано для покращення мисливських
угідь (напр., ондатра та нутрія).
Гризуни у червоних списках. У Бернських списках представлено
17 видів надряду Glires, з них - 7 видів гризунів включено у основний додаток
ІІ: два види ховрахів, по одному виду хом'яків, нориць і сліпаків та два види
мишівок (Конвенція 1998). При цьому 1 вид ховрахів (крапчастий) та обидва види
мишівок (лісова та степова) представлені в регіоні парою відмінних за хромосомними
числами аловидів (Загороднюк 1998b), статус яких має бути прирівняний до статусу
"материнських" видів. Окрім цього, у бернських списках повністю відсутні
види степового фауністичного ядра, які є повсюдно рідкісними і представленими
в Європі тільки на території України. Рекомендації щодо їх включення у Бернські
списки подано у спеціальному розділі 6 цього зведення.
Інформацію щодо рідкісних та вразливих видів гризунів, що мають охоронний статус
згідно із додатком 2 до Бернської конвенції і які описано в цьому розділі, узагальнено
в таблиці.
Види гризунів, включені у додаток 2 до Бернської конвенції (БК),
та їх статус за Червоною книгою України (ЧКУ). У дужках подано охоронний статус,
що має набути новий вид за парасольковим ефектом відповідно до статусу попереднього
у цьому списку "материнського" виду); b2 - додаток ІІ до БК:
Родина Sciuridae - Вивіркові
Spermophilus citellus - ховрах європейський b2 1чку
Spermophilus suslicus - ховрах рябий b2
Spermophilus odessanus - ховрах подільський (b2)
Родина Sminthidae - Мишівкові
Sicista betulina - мишівка лісова b2
Sicista subtilis - мишівка степова b2 3чку
Sicista severtzovi - мишівка темна (b2)
Родина Spalacidae - Сліпакові
Spalax graecus - слiпак буковинський b2 3чку
Родина Cricetidae s. l. (incl. Arvicolidae) - хом'якові
Cricetus cricetus - хом'як звичайний b2
Terricola tatricus - нориця татранська b2
Фактори вразливості гризунів. Група надзвичайно різноманітна
за реалізованими і представленими у фауні України життєвими формами (екоморфологічними
типами), що визначає рі-знорідність і групоспецифічність факторів вразливості.
Більшість представників надряду Glires є консументами першого порядку, звичайно
досить пла-стичними у виборі місць оселення і звичайно добрими землериями, що
здат-ні самі влаштовувати свої оселища. Частина видів пристосувалась до життя
в агроценозах та інших типах квазі-природних екосистем (Підоплічка 1930).
Між тим, стан популяцій частини видів є загрозливим через їх природну ни-зьку
щільність і обмежене поширення, принаймні, в Україні. Негативно впливають на
стан популяцій низки видів гризунів і зміни середовищ їх іс-нування. Особливо
позначається це на видах зі складу степового фауністич-ного комплексу (ховрахах,
тушканах, сліпаках). Серед провідних факторів вразливості варто назвати фрагментацію
ареалів з порушенням просторово-генетичної цілісності популяцій, руйнацію місць
їх оселення в результаті розорювання степу і зникнення мегафауни тощо (Загороднюк
1999). Для ря-ду високоспеціалізованих видів (напр., сліпаки, тушканоподібні)
фактором вразливості виступає також кризовий стан популяцій їх кормових об'єктів.
Характеристика груп. Надряд Glires має дуже розгалужену
таксономічну структуру, і для характе-ристики груп тут інформацію узагальнено
за найкрупнішими його підрозді-лами (зайце-, вивірко-, вовчко-, тушкано- та
мишоподібні). Загалом прийняті тут схема таксономії та обсяг фауни відповідають
сучасним поглядам (Гро-мов 1981; Павлінов та ін. 1995; Загороднюк 1998a; Atlas
1999).
Ряд зайцеподібних - Leporiformes (syn.: Lagomorpha,
seu Duplicidentata auct.) представлений у сучасній фауні України лише трьома
видами, з яких аборигенними є два види зайців (кроля акліматизовано на початку
ХХ ст.). Обидва аборигенні види цього ряду включені у додаток 3 до Бернської
конвенції, окрім того заєць білий (Lepus timidus) має найвищу (І) охоронну категорію
згідно з останнім виданням Червоної книги України (1994).
Підряд вивіркоподібних - Sciuroidei (syn. Sciuromorpha
Brandt, 1855) представляє у фауні Європи надродини Castoroidea та Sciuroidea.
Пер-ша з них представлена єдиним видом - бобром європейським, що включений у
БД3. Друга надродина (вивіркових) представлена у фауні регіону двома родинами,
з яких родина летяг (Pteromys volans, БД2) зникла з території Україні ще у 18
ст. (Сокур 1961). Родина вивіркових (Sciuridae) представлена в Україні трьома
родами (ховрахи, байбаки, вивірки), які обіймають 6 видів. Найбагатшим за видовим
складом у нашій фауні є рід ховрахів (Spermophilus), два види якого внесені
до БД2. З них ховрах європейський (Spermophilus citellus) має охоронний статус
згідно з останнім виданням Че-рвоної книги України (1994), і цей вид є єдиним
представником підряду на сторінках ЧКУ (у першому виданні був ще бабак).
Підряд вовчкових - Myoxoidei (syn. Gliromorpha
Wood, 1974) пре-дставляє у фауні Європи надродину Myoxoidea з родиною Myoxidae
(syn. Gliridae). У фауні Україні родина представлена чотирма видами чотирьох
різних родів (Загороднюк, 1998а). Всі вони включені у додаток ІІІ до Бернської
конвенції (Конвенція 1998), при цьому вид Eliomys quercinus (вовчок садовий)
є одним з найрідкісніших видів ссавців нашої фауни (Zagorodniuk 1998) і включений
до "Червоної книги України" (1994; 1 кат.).
Надродина тушканоподібних - Dipodoidea представлена
в Україні трьома родинами. Дві з них - Allactagidae та Dipodidae - часто об'єднують
в єдину родину Dipodidae (s. l.); кожна з них представлена в Україні (відповідно,
і в Європі загалом) лише одним видом. Кожний з цих видів (земляний заєць та
кандибка) має охоронний статус згідно з обома виданнями Червоної книги України
(1980; 1994), однак обидва не включені до Бернських списків (пропозиції щодо
цих видів див.: розділ 6). Третя родина - мишівкових (Sminthidae) - представлена
у європейській фауні родом мишівок (Sicista), всі наявні представники якого
включені у Додаток 2 до Бернської конвенції, один з них (Sicista subtilis) включений
до ЧКУ (1994). Обидва наявні в Україні "бернські" види мишівок -
Sicista subtilis (s. l.) та Sicista betulina (s. l.) - згідно з сучасними даними
включають по два види-двійники (див. нижче відповідні їх описи), три з яких
тепер зареєстровані у складі фауни України (Загороднюк 1998b).
Надродина мишоподібних - Muroidea. Найбагатша за
видовим складом надродина підряду Muroidei (syn.: Myomorpha Brandt, 1855). У
фа-уні Європи представлена кількома окремими родинами, які у частині зведень
єврепейського і світового масштабу, зокрема, і в додатках до Бернської конвенції
(Конвенція 1998), розглядають як єдину родину Muridae Illiger, 1811, що об'єднує
сліпаків, мишей, хом'яків і нориць (Musser & Carleton 1993). У цьому зведенні
прийнято більш подрібнену систему (див. розділ 7), що від-повідає поглядам,
висвітленим у попередніх оглядах (Павлінов та ін. 1995; Загороднюк 1998c). Родина
сліпакових (Spalacidae) представлена в Європі 5 видами, і всі вони зустрічаються
в Україні (три з них - тільки в Україні ). У бернських списках (БД2) згадується
лише сліпак буковинський; в ЧКУ - 3 види, один з яких (S. arenarius) рекомендується
тут до включення у БД3 (розділ 6). Родина мишачих (Muridae s. str.) представлена
10 видами з відно-сно благополучним станом їх чисельності. Родина хом'якових
(Cricetidae s. l.) представлена у Україні двома підродинами, які часто розглядають
як самостійні родини - власне хом'якових (2 роди) та норицевих (6 родів). До
додатку ІІ увійшли два представники нашої фауни - хом'як звичайний (Cricetus
cricetus) і нориця татранська (Terricola tatricus). Обидва ці види не мають
охоронних категорій за ЧКУ (1994), при цьому другий вид вперше зареєстрований
в Україні лише 10 років тому (Загороднюк 1989).
Види, рекомендовані до Берських списків та Червоної книги
України. Як доповнення до Бернських списків та Червоної книги України пропонуються
дві групи видів. Перша з них - види, що дотепер не мали відношення до цих списків
(таких 6): Allactaga major - тушкан великий, Stylodipus telum - тушкан трипалий,
Spalax arenarius - слiпак пiщаний, Cricetulus migratorius - хом'ячок сірий,
Ellobius talpinus - сліпачок звичайний, Lagurus lagurus - строкатка степова.
Друга група видів - аловиди бернських видів, тобто таксони, що входили до бернських
списків як складові політипних видів (таких видів 3): ховрах подільський - Spermophilus
odessanus (S. suslicus s. l.), мишівка Штранда - Sicista strandi (S. betulina
s. l.), мишівка темна - Sicista severtsovi (S. subtilis s. l.). Інформацію про
ці види наведено у розділі 6.
Цитована література
Громов И. М. Отряд Rodentia Bowdich, 1821 - Грызуны // Каталог Млекопитающих
СССР (плио-цен-современность) / Под ред. И. М. Громова и Г. И. Барановой. -
Ленинград : Наука, 1981. - С. 75-217.
Загороднюк И. В. Таксономия, распространение и морфологическая изменчивость
полевок рода Terricola Восточной Европы // Вестн. зоологии. - 1989. - 23, N
5. - С. 3-14.
Загороднюк И. В. Обзор рецентных таксонов Muroidea (Mammalia), установленных
для террито-рии Украины (1777-1990) // Вестн. зоологии. - 1992. - N 2. - С.
39-48.
Загороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України: склад, номенклатура
та видове багатство // Доповіді НАН України. - 1998a. - N 4. - С. 180-186.
Загороднюк І. В. Політипні види: концепція та представленість у теріофауні Східної
Європи // Доповіді НАН України. - 1998b. - N 7. - С. 171-178.
Загороднюк І. В. Ключі до визначення вищих таксонів ссавців України і суміжних
країн та прин-ципи їх побудови // Вестн. зоологии. - 1998c. - 32, № 1-2. - С.
126-150.
Загороднюк І. В. Степове фауністичне ядро Східної Європи: його структура та
перспективи збе-реження // Доповіді НАН України. - 1999. - № 5. - С. 203-210.
Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в
Європі (Берн, 1979 рік). - Київ : Мінекобезпеки України, 1998. - 76 с.
Корнєєв О. П. Визначник звiрiв УРСР. Видання друге. - Київ : Рад. школа, 1965.
- 236 с.
Павлинов И. Я., Яхонтов Е. Л., Агаджанян А. К. Млекопитающие Евразии: систематико-географический
справочник (в трех частях). - Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1995. - Ч. 1: Rodentia.
- 240 с. - (Сб. тр. зоол. муз. МГУ. Т. 32).
Підоплічка I. Г. Шкiдливі гризуни Правобережного Лiсостепу та значення окремих
груп в сільс-кому господарстві. - Київ: Київська крайова с.-г. досл. ст., 1930.
- вип. 63. - 81 с.
Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України. - Київ :
Вид-во АН УРСР, 1961. - 84 с.
Червона книга Української РСР / Під ред. К. М. Ситника. - Київ : Наук. думка,
1980. - 504 с.
Червона книга України. Тваринний світ / Під ред. М. М. Щербака. - Київ : Українська
енцикло-педія ім. М. П. Бажана, 1994. - 464 с.
[Atlas]. The atlas of European mammals / Mitchell-Jones A. L., Amori G., Bogdanowicz
W. etc. - Lon-don : Acad. Press, 1999. - I-XI+484 p.
Musser G. G., Carleton M. D. Family Muridae // Wilson D. E., Reeder D. M. (eds.).
Mammal species of the world. A taxonomic and geographic reference. 2nd ed. -
Washington: Smithson. Inst. Press, 1993. - P. 501-756.
Zagorodniuk I. Specimens of Eliomys quercinus (Mammalia) collected in Ukraine
// Вестн. зоологии. - 1998. - 32, N 5-6. - С. 32.
Довідку підготовлено на основі статті:
Загороднюк I. Загальна характеристика надряду гризунів // Ссавці України під
охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка. - Київ, 1999. - С.
128-132. - (Праці Теріологічної Школи, випуск 2).
|