доволі жорстоко і без уточнень сприймається не так, як би хотіли, сподіваюся, ви самі....
людина знаходиться у статусі адвентивного виду, тобто будь-яка її (життє)діяльність породжує проблеми для аборигенної фауни і екосистем загалом. всі давно усвідомили, навіть не маючи спеціального екологічного знання, що продуктивність окремих популяцій і екосистем в цілому може бути суттєво збільшена виключно при спеціальних мутуалістичних взаємодіях. наприклад, ми плекаємо поросят або курчат, щоби потім їх з'їсти (але не знищити їхню популяцію). те саме й із мисливською фауною... врешті, те саме, хоча й не так споживацьки на перший погляд, ми робимо з "лабораторними" пацюками.... у стилі "я тебе породив, я ж тебе і вб'ю...". але норми моралі не стоять на місці.... тепер маємо біоетику! це не тільки коли ми маємо обходитися мінімальними бажаннями щодо вразливих видів, а коли городяни знають вовків як сірих і пухнастих симпатяг.... або вивірок, які гризуть горішки (а не пташенят; а ще вони ... "загризають плоди горіхів на смерть"!!!!!).... тут також має бути міра. про полювання не в цій темі. а про досліди: якщо це виправдано метою і сама мета виправдана ідеєю, яка суттєво змінить наші знання і можливості у покращенні нашого існування в нашому ж довкіллі.... може бути. але нерідко вивчають заради сувнівної мети або й без неї....
мене особисто Юрій Некрутенко вчив перед тим, як щось робити чи писати, тричі відповісти собі (наче опоненту) на питання "а навіщо?". за його ідеєю, яку сповідую й я, четвертий раз вже не питають, бо після трьох - то тема наступного дослідження. то ж програйте собі цю думку:
- а навіщо????
- бо тоді....
- а навіщо????
- бо з того ....
- а навіщо ????
- бо коли так..., то так....
мої друзі поляки на третю запасну версію мають фразу "бо так!"
наші колеги, а надто "наукова молодь", яка поспішає вритися в науку, часто "мочать" величезні вибірки без відповіді навіть на перше "а навіщо?", або це перше "навіщо" в рукописах пояснюється словами "
було цікаво дослідити...." (чого вартує лише слово "
було": бо
вже не є!, а за клінічне "цікаво" треба просто затискати у лещата....). а потім ще й викидають той матеріал на смітник (хоча би передали до найближчого зоологічного музею!). особливо в такому "успішні" молоді ентомологи та герпетологи, але й мишей на початкахвсоїх теріологічних кар'єр наші молоді дослідники нарізали й наміряли (наприклад, для так і не опублікованих у більшості випадків серійних вбивств і розтинів на розвиток славнозвісного "методу морфофізіологічних індикаторів") стільки, скільки, мабуть, одночасно живе особин тих видів у всіх куточках нашої країни...
щодо мотивів біоетики пропоную переглянути
"ціна життя тварини з точки зору зоолога"
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк