актуальна статейка на 
"українській правді". Ось із рекламної заставки до цієї статті:
"Реферат, курсова, дипломна і навіть дисертаційна робота в Україні вже давно товар. Навколо нього побудували прибутковий бізнес десятки компаній. Стати магістром, завдяки купленій дипломній роботі, можна за одну-дві тисячі гривень, закінчити курс блискучою курсовою - за 200-300, а реферат коштуватиме по суті копійки - 50..."
цікава думка керівника фірми з написання дисертацій, дипломних, курсових і рефератів: "По-перше, ми не продаємо чиїсь роботи. Ми пишемо їх самі, пишемо їх для замовника. Якщо студент не може отримати нормальну консультацію від свого наукового керівника, у якого він пише курсову або дипломну роботу, коли викладач не може відповісти на запитання студента, він іде до нас".... ось так!
думаю, це за наш вік не зміниться. погоджуюся з вище наведеним дописом С. Гащака: "Почему люди карабкаются на Эверест? А потому, что он есть. Почему эти зверьки стремятся нарушить наш утопический порядок? А потому, что мы сами создаем для них нишу." Продовжуючи цю думку, мушу визнати, що наше самообмеження колом нормального з нашої точки зору світу автоматично означає фармування вільного простору для пластикового соціуму... Самі собою згадуються слова величних Ільфа й Петрова із "Золотого теляти":
"Чим тільки не займаються люди!
Паралельно з великим світом, в якому живуть великі люди і великі речі, існує світ маленький, з людьми дрібненькими і з дрібними речами. У великому світі винайдено дизель-мотор, написано "Мертві душі", збудовано Дніпровську гідростанцію і здійснено переліт навколо земної кулі. Маленький світ винайшов пищавку, яка закликає "Іди — Іди", тут написано пісеньку "Кирпичики" і найдено штани фасону "повпред". У великому світі, людей рухає прагнення зробити щось добре для людства. Маленький світ далекий від таких високих матерій"...
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк