зубры: книги, рецензии и отзывы на рецензии....
Тарас Петрович Сипко прислал специально для нашего форума и сайта
Сипко Т.П.
Отзыв на рецензию K. Wojciechowski (2008) Ciezki los zubra // Dzikie zycie. — №5. — Р. 19–21.
И так авторы Владимир Борейко и Владимир Сесин взяли на себя труд проанализировать ситуацию с зубром в своей стране, где её власти заигрались в политику и забыли и о природе, и её экологии и о многом возможно ещё! Задача была буквально завопить о том беспределе, который твориться вокруг зубра на Украине. И собственно говоря, цель этого издания достигнута – общественность, и не только на Украине, но и в соседних странах, была ознакомлена с этой проблемой. Прошли, и успешно, инициированные авторами судебные процессы и законодательные инициативы, направленные на выправление ситуации с зубром. Понятно, что до существенных результатов ещё далеко, но «дорогу осилит идущий»! И тогда к чему такая критика «Название книге дано, пожалуй, несколько на вырост, поскольку 60 страниц из 80 в ней посвящены тяжелой ситуации с зубрами на Украине» и подобная также. К задаче, которая была поставлена, статья подходила, а доводить «до ума» - это можно было делать бесконечно – и зубры бы не дожили! Так что и честь и хвала авторам!
А мы можем немного разобрать некоторые затронутые проблемы. ...
читати далі >>>
зубры: книги, рецензии и отзывы на рецензии ....
Модератор: zag
-
- Site Admin
- Повідомлень: 44
- З нами з: Чет грудня 01, 2005 7:26 pm
цікавий жанр.... рецензія на рецензію (зуб за зуб?)
мда... відразу сприймав це як доповнення до рецензії, коментар фахівця. а виявилося, що це докладний розбір ситуації. не менш цікавий жанр. хотів сказати "нарешті у нас формується інститут відкритого рецензування як дієва і рушійна сила". не задня реклами чи піднесення колег в очах інших, і не задня опущення в тих самих очах. це завжди складно. але можливо.
врешті, це, як можете переконатися, рецензія на рецензію. але писали не автори, і не українські теріологи, хоча також могли би. писали колеги-росіяни. яким, схоже, болить більше, ніж нам, полякам і білорусам. практика показує, що рецензії на рецензії завжди цікавіші від первинних відгуків. бо за них беруться тільки коли болить. гарне доповнення до загальної картини знань про вид і ситуацію з його охороною як в поточний час, так і в ретроспекції. хоча й не без імперських мотивів.
один коментар щодо останньої фрази в первинній рецензії:
врешті, це, як можете переконатися, рецензія на рецензію. але писали не автори, і не українські теріологи, хоча також могли би. писали колеги-росіяни. яким, схоже, болить більше, ніж нам, полякам і білорусам. практика показує, що рецензії на рецензії завжди цікавіші від первинних відгуків. бо за них беруться тільки коли болить. гарне доповнення до загальної картини знань про вид і ситуацію з його охороною як в поточний час, так і в ретроспекції. хоча й не без імперських мотивів.
один коментар щодо останньої фрази в первинній рецензії:
на таку опіку по суті приречені всі місцеві види нашої фауни. і гріх цей відносний. я також вважаю, що первородний гріх призвів до значного зростання людської популяції і розселення людей по всьому світові, у тому числі й на рівнини Східної Європи, і що великим тваринам у нас залишилося мало місця. його, це місце, треба знаходити. але такі думки мають бути виваженими: не прибирати ж людей з ареалу зубра? тут вступає в силу інший гріх: визначення депресивних регіонів (подібно до того, як це пропонував в своїй монографії за своєю ж докторською Євген Шварц) та ще один гріх - радість щодо звільнення від людей великих територій внаслідок техногенних катастроф. тому про гріхи в наукових або білянаукових працях і рецензіях краще не говорити."Навсегда обречен он на нашу опеку. Опеку, которая является специфическим искуплением за тот тяжкий грех, который мы совершили много лет назад, доведя зубра до предела полного истребления."
"робота - не вовк"? Робота — не я... — думав вовк