професор Ілля БАРАБАШ-НІКІФОРОВ

Барабаш-Нікіфоров Ілля Ілліч (1894-1980 рр.) — видатний зоолог, доктор біологічних наук, професор, відомий фахівець у галузі екології тварин, життя якого пов'язано з вивченням ссавців і роботою в університетах і зоологічних музеях Дніпропетровська і Воронежа. Автор кількох монографічних зведень і підручника "Теріологія". Текст підготовлено за матеріалами з інтернету, у тім числі сайту Воронезького університету, а також архівних матеріалів упорядника.

ІЛЛЯ ІЛЛІЧ БАРАБАШ-НІКІФОРОВ ЯК ДОСЛІДНИК ТЕРІОФАУНИ

Початки наукової біографії Іллі Ілліча тісно пов'язані з природничим відділенням фізико-математичного факультету Єкатеринославського університету (нині Кафедра зоології та екології Дніпропетровського національного університету). Народився він 2 (21 за старим стилем) червня 1894 р. в Єкатеринославі (Дніпропетровськ) в сім'ї агронома-дослідника. Тут він і виріс, і вивчився на біолога. У студентські роки паралельно з навчанням він працював у школі та краєзнавчому музеї, часто виїздив у експедиції. Зокрема, 1925 р. він брав участь у гельмінтологічній експедиції К. І. Скрябіна, а 1927 р. — в експедиції з вивчення промислової фауни Баренцева моря, був також членом Західно-Сибірської комплексної науково-промислової експедиції "Союзпушнины", що займалася створенням промислових запасів ондатри. Серед праць І. І. Барабаша-Нікіфорова "дніпропетровського" періоду класичною, хоча наразі незаслужено мало цитованою стала монографія "Нариси фауни степової Надднiпрянщини" (1928).

Стрімкий поворот творчого шляху І. І. Барабаша-Нікіфорова стався на початку 30-х років. 1930 року дослідник потрапляє у Тихоокеанську науково-промислову експедицію і на два роки залишається на Командорських островах. Тут він збирає величезний матеріал щодо різних видів тварин, що мешкають на островах і прибережних водах (песці, калани, тюлені, китоподібні) і проводить докладні дослідження з екології калана. Результати цих досліджень було відбито в низці спеціальних наукових праць, вміщених у бібліографії дослідника за 1933-1937 роки (>>>), у тім числі таких працях, як "Калан, или морская выдра" (1933), "Ластоногие Командорских островов" (1936), "К биологии командорского песца" (1937), "Калан" (1947). Все це на довні роки визначило інтерес дослідника до водних та біляводних форм, хоча все починалося зі степу. 1934 року він взяв участь у трирічній Чорноморській експедиції з вивчення дельфінів. Тоді він розробив оригінальну методику спостереження за водними тваринами у природному середовищі , виявив два нові підвиди чорноморських дельфінів. Згодом все це стало основою для підготовки монографічної праці "Фауна китообразных Черного моря, ее состав и происхождение" (1940).

Подальша наукова і педагогічна діяльність Іллі Ілліча проходила у Московському університеті, а потім у Саратовському сільськогосподарському і педагогічному інститутах. З 1938 р. він переїздить до Воронежа, де очолює кафедру зоології хребетних Воронезького університету, де і працював до кінця життя. Тут наступного 1939 року він захищає докторську дисертацію на тему "Материалы по экологии и систематике морских промысловых млекопитающих СССР". У цій праці він узагальнив обсяжний матеріал, зібраний під час чорноморських та "командорських" експедицій, на основі розроблених ним методик морфологічного і таксономічного вивчення китоподібних.

За час роботи у Воронезькому університеті Ілля Ілліч розгорнув повномасштабні дослідження фауни Центрального Чорнозем'я і доклав зусилля до створення при кафедрі біостанції, а згодом і зоологічного музею. Це дозволяє розпочати фундаментальні зоологічні та прикладні дослідження регіону. Музей створено 1960 року, а офіційне його відкриття сталося 27.02.1962 р. В колекції музею, який став справжньою пам'яткою цього дослідника, зібрано понад 2000 експонатів тварин з різних географічних областей. Створення музею стало основою розвитку трьох напрямків діяльності, якими постійно переймався Ілля Ілліч: 1) розробка повноцінних навчальних курсів і практикумів зоологічного напрямку, 2) просвітницька діяльність, 3) формування фондів для наукової роботи викладачів і студентів.

У Воронежі він підготував повновагоме фауністичне зведення "Звери юго-восточной части Черноземного центра" (1957). Ця праця помітно доповнила відомі на той час огляди східноєвропейської теріофауни, видані О. Мигуліним (1938: "Звірі УРСР") та В. Гептнером з колегами (1950: "Вредные и полезные звери районов полезащитных насаждений"), а за докладністю викладення матеріалу дотепер неперевершене. І. І. Барабаш-Нікіфоров — автор понад 200 наукових і науково-популярних праць, у тім числі 15 монографій. Наведена тут бібліографія цього дослідника є дуже стислою, безсумнівними лідерами серед його публікації є п'ять його монографій: "Нариси фауни степової Надднiпрянщини" (1928), "Фауна китообразных Черного моря, ее состав и происхождение" (1940), "Звери юго-восточной части Черноземного центра" (1957), "Бобр и выхухоль как компоненты водно-берегового комплекса" (1959), "Русская выхухоль" (1968). Врешті, Ілля Ілліч разом з А. Формозовим став автором єдиного дотепер на пострадянському просторі підручника "Теріологія" (1963). Серед учнів — 4 доктори і понад 20 кандидатів наук.

На сайті "Зональная научная библиотека СГУ" (www.lib.vsu.ru) повідомляється, що до на честь цього науковця в Музеї книги Наукової бібліотеки Воронезького університету було відкрито першу виставку серії «Професорська бібліотека»: «Книги з зібрання І. І. Барабаша-Нікіфорова (1894-1980)». В цьому Музеї, завдяки люб'язності сім'ї професора, експонуються видання з особистої бібліотеки науковця, яка налічує понад 1000 томів, у тім числі спеціальні видання у галузі зоології, екології, видання, присвячені охороні природи. Праці Іллі Ілліча Барабаша-Нікіфорова залишаються актуальними сьогодні і широко цитуються в сучасних оглядах і дослідженнях, у тім числі виданнях, вміщених на цьому нашому сайті, у тім числі у нещодавньому огляді теріофауни Дніпропетровщини (>>>), з вивчення якої дослідник починав свій шлях в науці, та у праці, присвяченій проблемі відтворення популяцій хохулі на Дінці (>>>).

Публікації про дослідника: Простаков Н. И., Обтемперанский С. И. Илья Ильич Барабаш-Никифоров (1894–1980): к 110-летию со дня рождения // Зоол. журнал. — 2004. — Том 83, № 10. — С. 1294–1296.

Матеріали впорядкував Ігор Загороднюк,
26 березня 2008 р.

<<< повернутися

розміщено на сайті 26 березня, 2008.