Сумна новина...
7.12.2012
року пішов з життя наш ППС — Петро Петрович Стрелков — душа хіроптерології,
світла людина, яскрава особистість, неперевершений фахівець, мандрівник,
вчитель, наставник, майстер у всіх справах і майстер слова.
11.12.12 колеги із ЗІН провели його в останню путь. Світла пам'ять.
про ППС на
нашому форумі >>>
одна з останніх
праць Майстра — на сайті logovo.info
Нижче — три фрагменти
зі статті І. Загороднюка з колегами про Петра Петровича: вступ, біографічна
довідка та бібліографія праць дослідника стосовно хіроптерофауни України.
Стрєлков Петро Петрович (1931-2012) та хіроптерологія
в Україні
Вступ. Розвиток науки значною мірою залежить від
того, чи є в кожній її галузі люди, здатні активно працювати самі і
залучати до цієї роботи інших. Петру Петровичу Стрєлкову випала доля
зоолога — займатися вивчення надскладної групи — кажанів. При тому надскладної
як з огляду на украй малу ступінь вивченості, так і украй потаємний
спосіб життя його об'єктів дослідження. І цікавила його не тільки і
не стільки систематика й морфологічна мінливість, чим займалося відносно
багато дослідників. Його цікавила ціла низка складних для вивчення питань
біогеографії, географічної мінливості, міграцій, життєвих циклів цих
непростих для дослідження крихітних нічних створінь.
Петро Петрович своїми капітальними дослідженнями і дружнім ставленням
до дослідників суттєво вплинув на розвиток хіроптерологічних досліджень
в усіх країнах колишнього Радянського Союзу і суміжних країн, фактично
в ареалі всієї хіроптерофауни Палеарктики. Не обійшов своєю пошаною
дослідник і Україну та її науковців, багаторазово обдарувавши їх і щирою
увагою до досліджень і публікацій, і своєю участю в їхньому розвитку
— і як дослідник, і як консультант, і як рецензент, і як вчитель. Цей
нарис присвячено Петру Петровичу і його впливу на розвиток хіроптерологічних
досліджень в Україні.
Біографічна довідка
Петро Стрєлков народився 26 жовтня 1931 р. в Ленінграді, де й прожив
усе своє життя, за винятком блокадного періоду під час ІІ Світової війни.
1954 року він закінчив біолого-ґрунтовий факультет Ленінградського університету
за спеціальністю "зоологія". Все життя Петро Петрович працював
у Відділенні ссавців Зоологічного інституту АН (ЗІН), почавши з посади
лаборанта, потім аспіранта, і закінчив наукову кар'єру старшим науковим
співробітником. За своє довге життя дослідник взяв участь у багатьох
зоологічних експедиціях по Європейській частині країни, Кавказу, Середній
Азії, Сибіру. Велику увагу приділив вивченню зимівель кажанів у печерах
європейської частини колишнього Союзу (Стрелков, 1958, 1970, 1971 та
ін.) і як свій "домашній" полігон часто досліджував Саблінські
печери. За час своєї роботи Петро Петрович став провідним фахівцем у
царині дослідження систематики й екології кажанів на усьому пострадянському
просторі. Він став ключовою фігурою на всіх конференціях циклу "Рукокрылые",
з 1989 до 1999 р. — голова Комісії щодо кажанів при Всесоюзному (надалі
Всеросійському) теріологічному товаристві, редактором започаткованого
цією Комісією 1998 року центрального у просторі колишнього Союзу фахового
періодичного видання "Plecotus et al.". Його праці широко
відомі поза межами Росії, і не тільки в Україні, але й по всьому світу.
За науковометричним індексом Гірша праці П. П. Стрєлкова дають h=12,
загалом за Harzing's Publish or Perish 3 відомо 746 цитувань 145 праць
дослідника (замір 9.12.2012). Широко відомими є й науково-популярні
його твори, зокрема "В поисках летучих мышей" (Стрелков,
2007а) та "Цена трофея" (Стрелков, 2007б). 7 грудня 2012 р.
на 82-му році життя Петро Петрович пішов з життя. Поховали Петра Петровича
11.12.2012 року в Петербурзі.
Головні публікації П. П. Стрєлкова стосовно фауни
України
Стрелков П. П. Материалы по зимовкам летучих мышей в
Европейской части СССР // Труды Зоол. ин та АН СССР. — Л-д, 1958. —
Т. 25. — С. 255-303.
Strelkov P. P. Migratory and stationary bats (Chiroptera) of the European
part of the Soviet Union // Acta Zool. Cracov. — 1969. — Vol. 14 (16).
— P. 393-439.
Стрелков П. П. Осед-лые и перелетные виды летучих мышей (Chiroptera)
в европейской части СССР. Сообщ. 1 // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1970.
— Т. 75, № 2. — С. 38-52.
Стрелков П.П. Оседлые и перелетные виды летучих мышей в европейской
части СССР. Сообщ. 2 // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1971. — Т. 76, № 5.
— С. 5-19.
Стрелков П. П. Остроухие ночницы: распространение, географическая изменчивость,
отличия от больших ночниц // Acta Theriol. — 1972. — Vol. 17 (28). —
P. 355-380.
Стрелков П. П. Проблемы охраны рукокрылых // Мат-лы 1-го Всесоюзн. совещ.
по рукокрылым. — Л-д, 1974. — С. 49-55.
Бунтова Е. Г., Стрелков П. П. Распространение и ландшафтная приуроченность
Myotis mystacinus Kuhl, 1819 и Myotis brandti Eversmann, 1845 (Chiroptera)
// Морфология, систематика и эволюция животных. — Л-д: Зоол. ин-т АН
СССР, 1978. — С. 50-54.
Стрелков П. П., Бунтова Е. Г. Усатая ночница (Myotis mystacinus) и ночница
Брандта (Myotis brandti) в СССР и взаимоот-ношения этих видов. Сообщение
1 // Зоол. журн. — 1982. — Т. 61, вып. 8. — С. 1227-1241.
Стрелков П. П. Усатая ночница (Myotis mystacinus) и ночница Брандта
(Myotis brandti) в СССР и взаимоотношения этих видов. Сообщ. 2 // Зоол.
журн. — 1983 a. — Т. 62, вып. 2. — С. 259-270.
Стрелков П. П. Места находок Myotis brandti Eversmann, 1945 и Myotis
mystacinus Kuhl, 1819 (Chiroptera, Vespertilionidae) по материалам музеев
СССР // Фауна, систематика и биология млекопитающих. — Л-д, 1983 б.
— С. 38-42. (Тр. Зоол. ин-та АН СССР, т. 119).
Стрелков П. П. Бурый (Plecotus auritus) и серый (Plecotus austriacus)
ушаны (Chiroptera, Vespertilionidae) в СССР. Сообщ. 1 // Зоол. журн.
— 1988. — Т. 67, вып. 1. — С. 90-101. — Сообщ. 2 // Зоол. журн. — 1988.
— Т. 67, вып. 2. — С. 287-292.
Стрелков П. П. Область выведения потомства и ее положение в пределах
ареала у перелетных видов рукокрылых (Chiroptera, Vespertilionidae)
Восточной Европы и смежных территорий. Сообщ. 1 // Зоол. журн. — 1997.
— Т. 76, вып. 9. — С. 1073-1082.
Стрелков П. П. Соотношение полов в сезон вывода потомства у взрослых
особей перелетных видов летучих мышей (Chiroptera, Vespertilionidae)
Восточной Европы и смежных территорий // Зоол. журн. — 1999. — Т. 78,
№ 12. — С. 1441-1454.
Стрелков П. П., Аб-рамсон Н. И., Дзеверин И. И. Географическая изменчивость
краниометрических признаков у рыжей вечерницы, Nyctalus noctula (Chiroptera),
в связи с особенностями ее образа жизни // Зоол. журн. — 2002. — Т. 81,
№ 7. — С. 850-863.
Стрелков П. П. Материалы по зимовкам перелетных видов рукокрылых (Chiroptera)
на территории бывшего СССР и смежных регионов. Сообщ. 2. Nyctalus noctula
// Plecotus et al. — 2002. — № 5. — С. 35-56.
упорядкував Ігор Загороднюк,
12 грудня 2012 року
(сс) ці матеріали автор дозволяє поширювати на основі
ліцензії Creative Commons
|
