назад на головну сторінку Школи

Теріологічна школа 2007:

«Моніторинг фауни
та дистанційні дослідження ссавців»

(презентація головних ідей Школи-14)

 

тема XIV школи

запрошення (pdf)
лист № 2 (pdf)
програма школи (pdf)
проїзд і побут (pdf)
праці 14 школи
респонденти (pdf)

екскурсія в зону

бланк реєстрації учасника школи у форматі WINWORD

 

 

Тема XIV Теріошколи

Центральна тема цьогорічної школи — «Моніторинг фауни та дистанційні дослідження ссавців» — запропонована у зв'язку з потребою зміни підходів до вивчення фауни, більшість представників якої наразі знаходяться на межі зникнення або у пригніченому стані. Ця проблематика має три складові:

1. Моніторинг. Моніторинг вимагає багаторічних рядів даних і методологічної основи. Власне на цьому можна робити прогнози подальших змін фауни і біоти загалом, як на локальному, так і регіональному (і далі континентальному та біосферному) рівнях. За роки діяльності Школи ми зробили помітний крок вперед від суто фауністичних або аутекологічних підходів вивчення ссавців до дослідження внутрішньо- та між­видових взаємодій і від вивчення видів ссавців як безпосередніх об'єктів дослідження до аналізу структури багатовидових угруповань. Проте, аналіз багаторічних змін фауни потребує методологічної основи і формулювання власних задач, що будемо обговорювати на школі 2007 року.

2. Методологія досліджень. Проблеми організації моніторингу завжди пов'язані з тією чи іншою ідеєю його ведення. Серед інших можна відзначити проблему вибору об'єктів моніторингу: ключові (парасолькові) види, багатовидові підходи (структура угруповань) та раритетні і зникаючі види. Кожний з цих підходів має свої переваги і недоліки, проте кожний дослідник почасти надає перевагу лише одному з них. Існує велика кількість інших подібних проблем, які також будуть обговорюватися на Школі-2007.

3. Прижиттєві дослідження. Сучасний стан фауни з великою кількістю раритетних аборигенних видів, значною часткою і участю адвентивних видів та накопичений на сьогодні досвід наших колег вимагають і дозволяють застосовувати відповідні цьому стану заощадливі методи і методики досліджень. Серед них як класичні (мапування та вивчення поведінки, живоловки та індивідуальне мічення, аналіз слідів життєдіяль­ності, роль у живленні хижих птахів і ссавців тощо), так і сучасні (фотопастки, ультра­звукова детекція, прижиттєві проби ДНК) методики і підходи. Все це також буде обговорюватися на Школі-2007.

Чорнобильська тема. Друга тема XIV Теріошколи пов’язана з проблемами дослід­ження і охорони природних комплексів Чорнобильської зони відчуження. Незважаючи на її майже заповідний режим і понад 20 років позитивного розвитку, найбільшу увагу у суспільстві і наукових колах як і раніше привертають негативні наслідки Чорно­бильської аварії. Знання про нерадіаційні аспекти розвитку Чорно­бильської природи, про її біологічне різноманіття і роль у загально континентальній екологічній мережі вкрай обмежені. Унікальні можливості щодо відтворення на величезній території автохтонних комплексів зі здібністю до саморегуляції навіть не згадуються. Надход­ження і поширення інформації відбувається переважно не фахівцями біологами, а випадковими відвідувачами зони. В останнє десятиріччя склалася прірва у взаємодії між місцевими виконавчими органами влади, підприємствами, що відповідають за стабільний і безпечний стан природних угідь та науковцями і природоохоронниками. Природне багатство регіону розглядається переважно як майбутнє джерело природних ресурсів. Охорона чорнобильських угідь не переслідує забезпечення вільного і недоторканого розвитку дикої природи. Метою XIV Школи є привертання уваги студентів і викладачів ВУЗів, робітників профільних інститутів та природоохоронних установ до проблем дослідження і охорони дикої природи Чорнобиля.

Тематика сесій XIV теріологічної школи

1) організаціях і ведення довгострокового моніторингу,
2) пелетки хижих птахів як джерело теріологічної інформації,
3) живоловки, канавки та інші способи обліку і вілову ссавців,
4) обліки і вивчення ссавців за голосами і слідами життєдіяльності,
5) вивчення норової та середовищетвірної діяльності ссавців,
6) методики прижиттєвих генетичних досліджень ссавців,
7) заповідники: чи є полігонами збору зоологічного матеріалу?
8) залишені людиною території як середовище існування дикої фауни
9) проблеми дослідження і охорони фауни Чорнобильської зони.

Ігор Загороднюк, Сергій Гащак, 7 серпня 2007 року (поновлено 28.08.2007)