фауна на
terioshkola.org.ua

родини ссавців
синопсис родів
список видів
види-двійники
види-символи
біота війни
 аналіз пелеток
ссавці-землериї
назви ссавців
фотогалерея
огляди фауни

головна сторінка

web site

Синопсис родин та родів ссавців Європи

Огляд родин ссавців світової фауни та їхніх українських назв опубліковано окремою статтею у Віснику Національного науково-природничого музею НАН України:
Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви 
С. Харчук, І. Загороднюк. Geo & Bio. 2019. Том 17: 85–115. >>>
(https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.085)

Список вищих таксонів ссавців Європи включає 38 родин 9-ти рядів, які представлені у фауні регіону 133 родами. Для всіх рядів у переліку вжито уніфіковані й типіфіковані назви з указанням традиційних описових назв (напр., "Leporiformes, seu Lagomorpha — Зайцеподібні"). Як і на сторінці про склад теріофауни України, тут представлено контрольний список надвидових таксонів, відомих у складі дикої теріофауни Європи в цілому, вкл. представників, які можуть зустрічатися у природі (зокрема, свійських ссавців), а також тих, які були відомі в недавньому минулому.

В основу представлено нижче переліку покладено кілька спеціальних праць щодо вищих таксонів ссавців у складі фауни України та суміжних країн, які перелічено нижче. Перелік ухвалено 18 теріологічною школою (Крим, Казантип, 2011) як "Перелік родин ссавців світової фауни (з українськими назвами родин та їхніх типових родів)" і подано тут зі скороченнями до обсягу фауни Європи. Обсяг європейської теріофауни взято за працею "European mammals: Red List status, trends, and conservation priorities" (Temple, Terry, 2009: пдф) (див. також примітки до табл.).

Загалом таксономія прийнята згідно зі зведенням "Види ссавців світу" (доступно тут), проте ранг окремих груп змінено: у випадку Insectivora (auct.) прийнято визнані раніше ранги їжакоподібних і мідицеподібних як підрядів (а не окремих рядів); для частини підродин прийнято ранг родин відповідно до поширених в україномовній літературі систем, зокрема: 1) гербілові (= піщанкові) як родина Gerbillidae (поза Muridae), 2) щурові (= норицеві) як родина Arvicolidae (поза Cricetidae), 3) тушканові та мишівкові як родини Allactagidae й Sicistidae (поза Dipodidae, але разом з ними як надродина Dipodoidea).

Останні поновлення переліку (вкл. порядок наведення таксонів, написання і авторство назв, синоніми) зроблено відповідно до оглядів "Наукові назви рядів ссавців" (Загороднюк, 2008), "Таксономія та номенклатура немишовидних гризунів фауни України" (Загороднюк, 2009) та "Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи" (Загороднюк, Харчук, 2011). Хроніка розвитку ідей цієї сторінки і її змін представлена внизу цієї сторінки, під таблицею. Спеціальні питання щодо реєстрових назв таксонів та огляди фауни див. у спеціальних розділах, перелічених в меню ліворуч.

Позначення в таблиці (стосуються тільки фауни Європи):

"†" — родини, представники яких відомі у складі фауни Європи в історичні часи, проте вимерли;
"•" — родини, що з'явилися у складі фауни Європи в історичні часи (інвазії, інтродукції).
п/р — підряд, н/род. — надродина, п/род. — підродина;

типовий рід родини — його назву завжди розміщено в рядку з назвою родини
(якщо він відсутній у фауні Європи, то перед назвою стоїть знак "–").

Примітки. * Роди Lagenodelphis (Лагенодельфіс), Sousa (Суза) та Peponocephala (Пепоноцефала) з родини Delphinidae, наведені в цитованому огляді ссавців Європи (Temple, Terry, 2009), вилучені тут з переліку як фактично відсутні у прилеглих до Європи акваторіях (повід. П. Гольдіна). ** Одна з поширених назв роду — косатка/касатка. За зоологічним словником Маркевича й Татарка (1983), "косатка" — рід Leicocassis з класу променеперих), а рід Orcinus = "касатка"; тут вжито один з поширених синонімів — "Орка", який не конфліктує з іншими назвами і широко вживаний в інших мовах (також словники подають "косатку" серед назв двох рослин: Aconitum L. та Astragalus glycyphyllus L.).

Спеціальна література

Загороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України: склад, номенклатура та видове багатство // Доповіді НАН України. — 1998. — № 4. — С. 180–186. (пдф на нашому сайті)

Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 33–43. (пдф на нашому сайті)

Загороднюк І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — К., 2009. — № 40. — С. 147–185. (пдф на нашому сайті).

Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. — Київ, 2011. — Вип. 164, частина 3. — C. 124–135. (пдф на нашому сайті)

Загороднюк І., Дикий І. Мисливська теріофауна України: видовий склад і вернакулярні назви // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2012. — Вип. 58. — С. 21-44. (пдф на нашому сайті)

Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету. — 2006. — Том 4. — С. 5–20. (пдф на нашому сайті).

Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.

Харчук, С., Загороднюк, І. 2019. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви. Geo&Bio. Том 17. 85–115. https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.085

Шарлемань М., Татарко Л. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні // Шарлемань М., Татарко К. Назви хребетних тварин. — Київ: Держ. вид-во України, 1927. — С. 9–67. — (Словник зоологічної номенклатури. Част. 2). (пдф на нашому сайті).

Species list // Societas Europaea Mammalogica (SEM). — 2009. — (http://www.european-mammals.org — можливість формування вибірок з вибором мов і країн).

Temple H. J., Terry A. European mammals: Red List status, trends, and conservation priorities // Folia Zool. — 2009. — Vol. 58 (3). — P. 248–269. (огляд є у форматі пдф в мережі інтернет).

Wilson D. E. The Checklist of Mammal Names / Wilson D. E., Reeder D. M. // Mammal Species of the World. — Baltimore: J. Hopkins Univ. Press, 2005. — 2142 p. — ISBN 0-8018-8221-4. (видання доступне у форматі html в мережі інтернет).

хроніка головних змін

11.03.2011. Створено проект сторінки відповідно до пропозиції оргкомітету конференції "“Мисливська фауна на природно-заповідних територіях: ЗАГрози і перспективи" (про конф. докладніше тут) та згідно з планом проведення круглого столу з питань уніфікації назв ссавців у офіційних переліках, який запропоновано оргкомітетом 18 Теріологічної школи (про 18 теріошколу та її програму докладніше тут). За основу взято огляд таксонів ссавців на нашому сайті (сторінка тут).

07.04.2011. Прийнято ідею уніфікації закінчень назв родин за правилами формування присвійних прикметників 2ї відміни, тобто на основі форманту "-ові/-еві/-єві" (напр., мишеві, бикові, псові, а не мишині, бичачі, псячі). Для назв усіх родин на основу взято назви типових родів (напр., "рід Дельфін" => "родина Дельфінові", "рід Їжатець" => "родина Їжатцеві").

25.08.2011. Підготовлено повний перелік родин (і їхніх типових родів) ссавців у обсязі світової фауни як основу для круглого столу 18-ї теріологічної школи (підготували І. Загороднюк та С. Харчук). Перелік створено на основі xls-таблиці з усіма таксонами сучасних ссавців, що доступна на сайті видання "Види ссавців світу" (Wilson D. E., Reeder D. M., 2005: вихідна таблиця доступна тут). Роздрук поширено серед усіх членів Ради Теріошколи, присутнім на 18 теріошколі і винесено на обговорення на спеціальному круглому столі (відбувся 30.09.2011 року).

27.10.2011. За підсумками 18-ї теріошколи узгоджено відповідність українських і наукових назв частини видів з неусталеними назвами типових родів, зокрема домовлено позначати Arvicola = щур, Arvicolidae = щурові, Hystrix = "їжатець", родина Hystricidae = "їжатцеві", Cavia = "кавія", родина Caviidae = "кавієві, "Canis = "пес", Canidae = "псові", Mustela (типовий вид - горностай) = "Мустела", Mustelidae = "мустелові", Sus = "свиня", Suidae = "свиневі", Bos = "бик", родина Bovidae = "бикові" і т.д. (recte "бик", "козел", баран"). Також домовлено вживати формант "-ині" для позначення підродин (мишині, бичині тощо), а формант "-ачі" не рекомендувати до жодного вжитку для позначення вищих таксонів, оскільки він вживається переважно для позначення підпорядкування (напр., "бичачий ріг", "псяча їжа", "мишача нора").

20.11.2011. Для всіх родин уточнено авторів і роки опису, типові роди, складено переліки родів, представлених у фауні Європи (будуть подальші уточнення), створено колонку (останній стовпчик у таблиці) щодо представленості родини та її окремих родів у сучасній теріофауні України. Відкрито загальний доступ до цієї сторінки.

22.11.2011. Критично переглянуто перелік родів європейських родів китоподібних та їхніх українських назв (дякуючи і за активної участі П. Гольдіна).

22.07.2012. Поновлено бібліографію і уточнено всі посилання.

29.12.2021. Зроблено перестановки у наведенні рядів і родин та внесено зміни у ранги деяких таксонів відповідно до сучасних оглядів, узагальнених в огляді родин світової фауни та їхніх українських назв (див.: Харчук, Загороднюк, 2019)