|
Theriologia Uktainica (до 2018 як Праці
Теріологічної школи) — центральне видання Українського
теріологічного товариства НАН України. Відповідно, редакція
ставить високі вимоги до тематики публікацій та змісту статей,
а також редакційної підготовки тексту, таблиць та ілюстрацій.
Кожна стаття, що надійшла до редакції, проходить реєстрацію
та попередню оцінку головним редактором. Як правило, стаття
відразу повертається автору на виправлення первинних зауважень.
Після цього стаття відправляється на зовнішнє рецензування
(peer-review). Подача та публікація статей безкоштовні.
Подача рукописів
Для публікації у виданні Theriologia Uktainica
приймають наукові праці в галузі вивчення ссавців, а також
короткі повідомлення та хроніку, які не були опубліковані
раніше і на даний час не подані для публікації в інші журнали.
Приймаються статті українською або англійською мовою в електронному вигляді (rtf, doc, docx). Файл для редакції надсилає відповідальний автор на електронну адресу редакції: mammalia@ukr.net, з яким і ведеться вся кореспонденція під час розгляду статті та її підготовки до друку. Перед тим, як надіслати рукопис редакції, автори повинні перевірити, чи відповідає зміст статті, а також її оформлення, вимогам журналу.
Кожен автор повинен заповнити Авторську декларацію та надіслати її до редакції не пізніше дати повідомлення про вміщення статті у поточний том.
У зв'язку з військовою агресією РФ та РБ та відповідно до Постанови Президії НАН України № 22 від 24.01.2024 про припинення співпраці з установами цих країн та науковцями, афілійованими з ними, при подачі рукописів відповідальний автор має керуватися цією постановою і не допускати подібного авторства і цитувань (про цитування див. примітку 3).
Вимоги до оформлення рукопису
 Рукопис
повинен бути оформлений відповідно до вимог журналу. Правила
викладено нижче і оформлено також як окремий файл, який
можна завантажити за посиланням під значком pdf ліворуч.
Автори також можуть користуватися шаблоном, який можна завантажити
тут (rtf >>>). Формат. Аркуш —
19х27 см, поля — по 2 см. Текст набирати гарнітурою
Times New Roman (11 pt) у форматі rtf, doc або docx з міжрядковим
інтервалом 1,0, без застосування елементів автомаркування
та автонумерації абзаців. Допускаються виділення фрагментів
тексту масним або курсивом (прохання уникати підкремлення).
Рекомендований обсяг статті — 10–30 тис.
знаків (5–15 стор.), включаючи таблиці, рисунки, список
літератури та резюме. Обсяг коротких повідомлень — 5–7 тис.
знаків (2–3 стор.), оглядових статей — до 20 стор. у зазначеному
форматі. Бажаний обсяг електронного варіанту статті — до
2 Мб, включаючи ілюстрації.
Інформаційний блок розміщують
на першій сторінці в такому порядку (окремими абзацами):
назва статті, ім’я та прізвище автора (авторів) повністю,
назва установи, резюме (не менше 1800 знаків, не рахуючи
пробілів), ключові слова (до 100 зн.). Якщо авторів
кілька, то відповідність установ позначають цифрами після
прізвища і перед назвою установи; повну адресу подають для
автора, що веде листування (включно з e-mail та orcid).
Резюме має розкривати головні результати і не містити загальних
фраз. Інформаційний блок подають двома мовами: англійською
та українською (для іноземних колег редакція перекладає
резюме сама).
Вступ. Ця частина
рукопису має бути до 20 % обсягу статті і в ній рекомендуємо
стисло подавати наступну інформацію: формулювання і стан
проблеми, посилання на ключові праці, позначення мети дослідження
та його новизни.
Матеріал і методи. Цей розділ є рекомендованим, проте його зміст може бути включено до вступу. Важливим є викладення основної методики здобування первинного матеріалу та методики його опрацювання, або посилання на раніше опубліковані методики. Це стосується усіх етапів роботи: від збору первинного матеріалу і методик його опрацювання до техніки накопичення і статистичної обробки даних. В усіх випадках вимагається стисле обґрунтування доцільності застосування обраних автором методик або посилання на методичні праці. Обсяг опрацьованого матеріалу також має бути зазначений.
Рубрикація статті. Рубрикація матеріалу є довільною, проте обов’язковою. Основний текст може бути названий «Результати та їх обговорення» або містити власні назви розділів. Рекомендується робити підрозділи обсягом не більше 4000 знаків (1–1,5 сторінки). Внутрішньоабзацні назви підрозділів набирають масним курсивом (як в цих правилах). Перед кожним розділом або підрозділом вміщують вільний (без тексту) рядок.
Таблиці. Таблиці (створені в MS Word або MS Excel) розміщують безпосередньо у тексті статті. Кожна таблиця повинна мати заголовок та порядковий номер, на який є посилання в тексті. Всі таблиці повинні мати суцільну нумерацію і відповідні посилання в тексті. Згадані в заголовках величини супроводжують відповідними одиницями вимірювання у скороченій формі (напр., «мм»). Розмір цифр і тексту в таблицях — 9 pt. Назви таблиць треба подавати двома мовами — українською та англійською.
Рисунки. Рисунки нумерують у порядку їх згадування в тексті. Кожен рисунок подавати в окремому файлі (формати gif, tif або jpg зі стисканням не менше 10) з урахуванням того, що їхня роздільна здатність у реальному розмірі має становити 300 dpi. Розмір цифр і тексту на рисунку — 9 pt. Підписи до рисунків розміщують під ними, у формі «Рис. 1. Назва... .» і дублюють англійською (або українською, відповідно).
Формули, терміни, одиниці, номенклатура.
Формули наводять у тексті, використовуючи
редактор формул MS Equation. Біологічні, фізичні, хімічні,
технічні та математичні терміни, одиниці вимірювання та
їхні умовні позначення, що використані у статті, повинні
бути загальноприйнятими. Скорочені позначення одиниць вимірювання
наводять відповідно до транскрипції міжнародної системи
одиниць. При описах складу фауни рекомендується в розділі
«матеріали і методика» наводити джерело ключового систематичного
огляду.
Посилання на літературу в тексті роблять прямі, в дужках, мовою оригіналу у форматі «(Мигулін 1938; Convention... 2012; Barkaszi & Zagorodniuk 2014; Зоря et al. 2016)», до 5 джерел поспіль. Список джерел за алфавітом, без нумерації, спочатку кирилицею, потім латиною. Бібліографію кириличних джерел дублюють англійською з нового рядка, з позначенням мови оригіналу (In Ukrainian). При цитуванні кількох праць одного автора (незалежно від співавторів) їх розміщують за хронологією. Прохання уникати цитувань «сірої» літератури. Частка цитованих праць з DOI має бути якомога більшою (> 30 %). При посиланнях на вебсайти вказуйте назву вебсторінки і назву сайта, рік та стислий URL (напр. goo.gl).
Документи і листування. Оригінальні файли потрібно називати прізвищем відповідального автора, латиною (напр., shkvyrya-text.rtf, shkvyrya-fig1.jpg). У подальшому редакція до цих назв додає поточний номер версії (напр. shkvyrya-text-ver3.rtf). До статті необхідно додати лист від автора зі зверненням до редколегії про розгляд статті та стислими даними про автора (у довільній формі). Листування ведеться тільки електронною поштою зі скриньки mammalia(#)ukr.net
Примітки
1) Щодо афіліації. При зміні афіліації всі дискусії (напр. в ResearchGate https://bit.ly/32bcQDw) зводяться до двох пунктів: 1) попередня афіліація не може бути опущена і має бути зазначена в основній позиції або в «подяках», 2) нова афіліація може бути зазначена на другому місці в основній позиції або в поточній адресі. Редакція поділяє правило «Springer Nature»: «Основною афіліацією до кожного автора повинна бути установа, де виконана більшість їхніх робіт. Якщо автор згодом перемістився, також може бути вказана поточна адреса» (https://www.nature.com/srep/journal-policies/editorial-policies).
2) Щодо "сірої" і фахової
літератури. До «сірої» літератури редакція
відносить тези доповідей, препринти, студентські збірники,
праці локальних конференцій, газети, «книги» LAP LAMBERT, збірники UMCG
тощо. Відповідно, ми боремося за зростання частки джерел,
які доступні online і є рецензованими. Наводимо два роз'яснення:
про сіру літературу pdf
>>>
про фахову літературу
pdf >>>
3) Щодо цитувань праць з афіліаціями країн-агресорів. У Постанові немає мови про цитування. Проте редакція просить уникати цитування праць, в яких вказано афіліацію з позначенням окупації в назвах установ. Мова в жодному разі не йде про мову публікацій чи праці науковців, які вимушено опинилися в зонах окупації, якщо тільки вони не внесені до санкційних переліків. Тому, визнаючи академічні свободи у доборі цитувань, редакція просить уникати лише тих з них, в яких в афіліаціях авторів підкреслюється окупований статус (напр. "Кримський федеральний університет").
|
